Черговий зашквар Арестовича. Чого він добивається?

Існує ймовірність, що колишній радник ОП вже почав закидувати вудки для своєї кар'єри з прицілом на постпутінську епоху

В Таллінні (так, випустили без питань, це ж не прості ви) під час П'ятої антивоєнної конференції "Форума свободной России" одна добре відома вам особа зробила чергову заяву.

"Для меня настоящий фашизм – это записывать всех русских в фашисты".

Особа, котру ми з принципу не будемо називати, очевидно, хотіла підняти максимальний хейт – і це їй вдалось. Однак лишається питання мети хейту. Для чого?

Очевидно, особа послідовно роками дискредитує Україну в очах багатьох наших партнерів. Для чого? Хтозна.

Однієї хтонічної тушки велетенського Путіна вистачило на окупацію сотень тисяч кілометрів наших теренів з 2022-го, він встиг на кожні тортури і кожен розстріл в Бучі, Ізюмі, Бородянці

Очевидно, що особа усіма силами обслуговує ідею "наш ворог не Росія і не росіяни, а виключно особисто Путін". Путін катував гетьманів у XVI-XVII сторіччях, Путін спустошував землі і зміцнював окупацію у XVIII-XIX сторіччях, Путін власноруч вирізав Київ у 1918-му, Путін виривав колоски з рук селян у 1921-26-33-46, Путін розстрілював пачками і викидав дітей на смерть в 1937-40-44, Путін судив, саджав, засилав і розстрілював у 1950-60-70-80-х, Путін особисто винищував українців на Донбасі і в Криму 2014-го і потім однієї хтонічної тушки велетенського Путіна вистачило на окупацію сотень тисяч кілометрів наших теренів з 2022-го, він встиг на кожні тортури і кожен розстріл в Бучі, Ізюмі, Бородянці...

Я, звісно, не певен, що в зазначеної особи коли-небудь вистачало стратегічного мислення на таке, але все ж є ймовірність, що це він вже почав закидувати вудки для своєї кар'єри з прицілом на постпутінську епоху. Адже очевидно, що він – не українець, ніколи і ніяк себе з українцями не ідентифікував і Україна його ні зараз, ні в перспективі не цікавить.

Таких достатньо багато: вони, так вже сталось, мають паспорт України, але не хочуть мати стосунку до цієї "містечкової сільської культури"

Таких достатньо багато: вони, так вже сталось, мають паспорт України, але не хочуть мати стосунку до цієї "містечкової сільської культури".

А може, все значно простіше. Як в класиці: "Когда человек не такой, как вообще... и когда такой человек, ежели он вчёный, поднимется умом своим за тучи и там умом своим становится ещё выше Лаврской колокольни, и когда он студова глянет вниз, на людей, так они ему покажутся такие махонькие-махонькие, всё равно как мыши… пардон, как крисы…". В сенсі, це просто особиста приємність плюнути "з Лаврської дзвіниці" на майже всіх українців (бо "хвошизди").

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі