Наш "стокгольмський синдром" може приректи на війну наступні покоління

Якщо не позбудемося його, нашим нащадкам теж доведеться рятуватися від східної орди

Одне з найважливіших питань цієї війни – чи позбудемося ми нарешті українського "стокгольмського синдрому".

Після нашої перемоги точно почуємо голоси про необхідність зрозуміти або навіть пожаліти переможеного ворога. І про неминучість добросусідського співіснування почуємо. І про те, що їхні мова, музиканти, письменники, спортсмени й прості люди ні в чому не винні… Жертва знову буде шукати виправдання для нападника. Ця залежність формувалася століттями колоніального минулого.

Ленінський терор, Голодомор, сталінщина, брєжнєвщина… Всього цього виявилося недостатньо, щоб заздалегідь вберегтися від путінщини

Руйнування Києва Боголюбським, різанина в Батурині, зачистки Катерини, валуєвщина, ленінський терор, Голодомор, сталінщина, брєжнєвщина… Всього цього виявилося недостатньо, щоб заздалегідь вберегтися від путінщини.

У майбутньому нашим нащадкам знову доведеться поспіхом рятуватися від східної орди, якщо у цій війні і після неї ми різко і однозначно не розірвемо цю майже тисячолітню історичну спіраль з колючого дроту. Московщина – це системне зло.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі