М'яка капітуляція України
Росія готується до затяжної війни на виснаження
Після вчорашньої прес-конференції президента хотілося б виділити деякі важливі позиції.
По-перше, лише питання Мінських домовленостей викликало у Порошенка жваву, емоційну реакцію.По-друге, він повторив свої давні тези про їх безальтернативність. По-третє, сприймав будь-які натяки на їх перегляд ледь не як особисту образу.
При цьому, важко відкидати такі обставини:
- Мінські домовленості провалені вже майже два роки. Оскільки у них були цілком конкретні терміни для їх реалізації.
- Росія потрохи виходить з цих домовленостей. Зокрема, ОРДЛО вже включене в рубльову зону. Українські підприємства "націоналізовані". В економічному сенсі ці території переорієнтовуються на Росію.
- Навіть найелементарніші задачі мирних домовленостей, звільнення полонених та припинення активних бойових дій, не реалізували. За таких умов слова про те, що "гине менше, ніж аби їх не було" звучать як цинізм. Ми що, говоримо про смерті людей, як про склотару, яку можна "помірно" бити?
Тому питання про те, що, можливо, на потрібно щось інше замість Мінських домовленостей виникає не в одній голові.
Мінські домовленості провалені майже 2 роки
Треба нагадати, чим першопочатково були Мінські домовленості.
Фактично, це форма м'якої капітуляції України після військової поразки серпня 2014 року, яка настала після вступу у війну професійної російської армії. Нажахані перспективами ескалації конфлікту і наповнення Європи українськими біженцями, лідери Франції та Німеччини запропонували свої послуги, аби за будь-яку ціну спинити Путіна.
А як зупинити Путіна? Надати йому чітке враження, що він вже переміг. З іншого боку, треба було зробити те саме для українців і максимально пом'якшити вплив від "пігулки". Адже Майдан-3 тоді був непотрібен нікому. Все це породило максимально заплутаний та нереалістичний договір.У результаті, Росія одержала, нарешті, міжнародно-правовий документ, через який могла тиснути на Україну. Крім того, Москва домоглася, що всі світові лідери ось уже три роки апелюють до цього "Мінська", а не до Статуту ООН та міжнародних договорів про непорушність кордонів у Європі.З іншого боку, українське керівництво почало декларувати, що "Мінськ" - це щось на кшталт "Брестського миру" - тимчасових домовленостей, які можна буде швидко денонсувати після "розпаду Росії".
Щоб зупинити Путіна, треба створити йому враження, що він переміг
Отже, пройшли роки. Що ми маємо у підсумку. Росія, загалом, адаптувалася до "Мінська". Завдяки тому, що зараз у світових держав чимало питань, які є важливішими, ніж українське, загроза впровадження нових санкцій знята. Тому РФ поступово виходить із "Мінська", розширюючи свій вплив на Донбасі, не відчуваючи жодних загроз.
Завдання "добитися падіння режиму Путіна" завдяки санкціям зараз виглядає утопічною. Режим - стабільний, і розпадатися не думає. Водночас російські сподівання на "бліц-криг" теж виявилися марними.Також провалилися російські сподівання на те, що вони "все порішають" з Трампом та іншими світовими лідерами. Очевидно, ідея поділу сфер впливу з США накрилася мідним тазом. Схоже, Росія це визнала і готується до стратегічної політичної боротьби за Україну. І події 9-го травня показали, що у РФ є всі підстави для оптимізму - 5-та колона є, вона не така мізерна, і починає відходити від деморалізації 2014 року.
Отже, які функції виконує "Мінськ" зараз? Уберігає нас від "наступу Путіна"? А він потрібен, цей наступ? Путіну? Очевидно, в Кремлі сподіваються домогтися свого через політику і дипломатію.
Рятує життя? Так на Донбасі гинуть щоденно. І військові, і цивільні. Можна казати, що це "меншеі жертви" - але, думаю, ніхто не назве це "нормою".
Гуманітарні проблеми теж не вирішуються.
"Реінтеграція" Донбасу зараз виглядає порожньою фантазією.
Санкції проти Росії?Питання санкцій саме по собі досить цікаве.
Адже вони не виконали головної задачі - не зупинили агресії Росії. Очевидно, лише економічний тиск не спроможен зупинити російський імперіалізм.
Що робити? Я не пропоную негайно виходити з Мінська. Денонсуючи дані домовленості де-факто, Росія не поспішає це робити де-юре. Але треба розуміти, що ситуація у 2017 відрізняється від ситуації 2014 року, і сліпо чеплятися за старі папірці - марна справа.
Режим Путіна - стабільний, і розпадатися не думає
Українське керівництво має донести "західним партнерам" кілька простих істин:
- Мінські домовленості не стримують Росію та не сприяють досягненню миру. Оскільки Росія не є ліберальною демократією з ринковою економікою, тиснути на неї виключно економічно неможливо. Найкращий спосіб зупинити Кремль - відповідати на військову загрозу іншою військовою загрозою. Краще ніж будь-які папірці війну зупинить потужна українська армія, і у її створенні потрібна будь-яка можлива допомога.
- Захід має моральні зобов'язання перед Україною, яка постійно демонструвала відданість миру та світовій безпеці. Заради безпеки ми відмовилися від ядерної зброї та закрили ЧАЕС. Про це треба постійно нагадувати. Ситуація, коли Україну рвуть на шматки, - загроза, у першу чергу, західній цивілізації.
- Для того, аби реалізувати ці зобов'язання, Захід має виключити саму ідею торгів за Україну. Для цього потрібне ухвалення Акту на підтримку України у Конгресі США, де би закріплювалися санкції до повного звільнення території України (та схожих документів у інших країнах НАТО). Це важливо, адже Росія буде продовжувати ескалацію, поки у неї є надії "сторгуватися".
- На цих принципах мають провести нові перемовини і напрацювати більш реалістичні домовленості.
Заради безпеки ми відмовилися від ядерної зброї та закрили ЧАЕС
Ви скажете, що це неможливо?
Звісно, неможливо. Адже всі у світі говорять, що мир уже досягнуто у результаті "Мінська". І нічого не треба. Росія ж готується до затяжної війни на виснаження.
А ми до неї готові?
