Росіян готують до останньої стадії протистояння з Заходом

Протягом дев'яти років ми спостерігаємо покрокову реалізацію путінськими пропагандистами "Стратегії Великої Брехні"

Можна не сумніватися в тому, що луб'янські спиногризи в радянський час посилено вивчали праці нацистів, а наш нинішній "лідерюга" заглибився в їх пізнання настільки, що міцно засвоїв геббельсівське "чим жахливіша брехня, тим швидше в неї повірять". Ця самоосвітщина настільки міцно засіла в його недолугому черепі, що не могла не вирватися назовні в умовах отримання ним абсолютної влади.

Деякий час він тупо крав і брехав, обмежуючись "правильними деклараціями" і нездійсненними обіцянками. Але якось масштаби крадіжок – як його самого, так і оточення – стали настільки величезні, що не могли не дати поштовху до конфронтації з власним населенням і – як результат "переведення стрілок" для відволікання уваги з внутрішніх проблем на рукотворні зовнішні – до глобального конфлікту з усією цивілізацією, пише Олександр Сотник для амерниканского видання "7 дней".

В результаті путінськими пропагандистами була прийнята на озброєння єдино життєздатна в сформованих умовах "Стратегія Великої Брехні", реалізацію якої ми покроково спостерігаємо вже протягом дев'яти років – з того самого моменту, коли "ричаща воша" видерлася на трибуну в Мюнхені і виригнула у світ дещо насторожуюче-імперське.

Часом здається, що в особі Путіна над Росією потішається жорстокий і цинічний антипод хрестоматійного Джорджа Карліна: "Третя світова? – це весело! Це – як ранок в бомбосховищі. Один "мега-бум" – і всі зариті в земну кулю. Швидко і гігієнічно, разом з мікробами. Коли у тебе є кнопка – який же ти мачо, якщо на неї не натиснеш? Але спочатку ти повинен добре підготуватися, вибудувати план дій: хто за ким – Воронеж слідом за Вашингтоном або навпаки?.."

У Московських школах дітей доводять до істерик пострадянські вчителі, розповідаючи, як грамотно підготуватися до американських бомбардувань. Олена Хачідзе – бабуся дев'ятирічного школяра – розповідає про тяжкий тягар "знань", вивалений на її онука в школі № 1232 (це, з дозволу сказати, "навчальний заклад" розташований на Кутузовському проспекті, в престижному районі російської столиці):

"Днями хлопчик прийшов дуже сумний, на питання про те, що сталося, розплакався. Потім розповів, що їхня класна керівничка на уроці повідомила дітям, що якщо до влади в США прийде Хілларі Клінтон, то почнеться ядерна війна, і вони всі помруть! Далі була розповідь про те, що американці винайшли комарів, які можуть заражати дітей раком..."

Росіян, які вже звикли до певного дозування телевізійної пропагандистської отрути, починають готувати до реалізації останньої стадії протистояння з Заходом – тієї самої, до якої так і не дійшли члени Політбюро ЦК КПРС. Радянські старці любили своїх онуків, і всі розмови про "ядерні грибочки" сприймалися ними як "стримуюча риторика", не більше того.

Але виплекані ними "діточки" в особі Путіна і його збожеволілої від награбованого "братви", схоже, готові піти "ва-банк" і зробити те, на що так і не зважилися їх попередники. А якщо не зробити – то хоча б спробувати. У цьому сенсі путінське "Фіг їм!", вимовлене у відповідь на питання про зняття контрсанкций, вдарили не стільки по Заходу, скільки – з самим росіянам – звучить гранично ясно. Він означає лише одне: "Ми – вперті і злі, і від задуманого не відступимося..."

Чим більше Путін перетворюється на ізгоя – тим завзятішою стає його риторика, і запеклішим – психопатичний експеримент над власним населенням

Путін продовжує розвивати тактику "перетягування каната", абсолютно втративши уявлення про реальний стан справ. На Заході вже приходить розуміння істинної природи його системи, вибудуваної на наріжному камені Великої Брехні, що стоїть на шантажі і підкупі. І чим більше Путін перетворюється на ізгоя – тим завзятішою стає його риторика, і запеклішим – психопатичний експеримент над власним населенням, як над піддослідними кроликами.

Недавнє опитування Sotnik-TV було присвячене темі "Третьої світової". Нам було цікаво дізнатися думку москвичів і жителів провінції (в даному випадку – Курської області), як саме росіяни уявляють собі цю "нову холодну" чи навіть "гарячу" війну, настільки нав'язливо анонсовану кремлівською пропагандою? На жаль, але картина, відображена викривленою свідомістю громадян, шокувала. Більшість опитаних, звичайно, обмовилися, що війни вони не хочуть, але тут же перейшли у контрнаступ: "Нам ніхто не може диктувати лінію поведінки, ми – велика держава, і право тренуватися на "лівих" територіях інших країн: маленьких, і тому цілком підходящих в якості плацдарму для підтримки нашої боєготовності".

Під "лівими" територіями малися на увазі, звичайно ж, Грузія, Україна і Сирія. Але це сьогодні. Завтра цей список може бути поповнений Молдовою або країнами Прибалтики. При цьому незбагненна віра у вождя явно затьмарювала розум співрозмовників: "При Путіні така війна неможлива, і поки він – наш лідер, нам ніякі бомбардування не загрожують. Вони нас бояться, і просто не посміють..."

Результатом пропагандистського відпарювання мізків телевізійного населення стала абсолютна втрата росіянами здатності до критичного мислення. Сліпа віра в "силу розпальцівки", яку нав'язливо демонструють Путін і його поплічники, обернулася масовим психічним розладом, коли заміщена телекартинкою реальність повністю витіснила думки про можливу відповідальність за вже скоєні злочини.

Нагадування ж про таку невідворотність сприймається людьми як агресивна провокація, спроба похитнути усталені уявлення про "позитивний розвиток країни" і нескінченне "вставання імперії з колін". Фактологія вводить респондентів в ступор, включаючи функцію "негайної відсічі": "Хто тобі заплатив? На кого ти працюєш? Чому так ненавидиш Росію? Не подобається? – геть з країни!.." Інших аргументів у "кроликів" немає. Вони огризаються і загрозливо істеричать, підсвідомо повторюючи вже екстрапольовану на них модель поведінки кремлівських пастирів.

З описаної вище непривабливої картини необхідно зробити чіткі висновки. По-перше, не тільки російський телеглядач, але і весь світ зіткнувся з загрозливим за масштабами явищем: масовим інфікуванням пропагандою війни і терору, що походить від групи осіб, які захопили і утримують владу на території величезної країни.

По-друге, якщо населення Росії приречене ще якийсь час поглинати пропагандистську отруту забійними порціями, то цивілізоване суспільство має всі можливі важелі для боротьби з цим вірусом. Перший крок вже зробила Великобританія, закривши всі рахунки путінського пропагандистського телеканалу "Russia Today", внаслідок чого з вуст теле-патронеси Маргарити Симонян зірвалися істеричні крики з заламуванням рук про "свободу слова", котрі поспішила підтримати МЗСівська спец-пані Марія Захарова.

Пропаганда путінізму повинна бути заборонена тотально і законодавчо

Зрозуміло, ці "свободолюбні стогони" не повинні вводити в оману західну громадськість, оскільки фашистську пропаганду не тільки можна, а саме – необхідно забороняти і викорінювати всіма можливими методами: закривати рахунки, позбавляти ліцензій на мовлення, висилати пропагандистів з камерами і мікрофонами – на улюблену "імперську батьківщину". Не входити в становище, не піддаватися крикам і умовлянням, і – тим більше – не співпрацювати. Ні під яким приводом. Не пускати на поріг. Гнати в шию звідусіль. Пропаганда путінізму повинна бути заборонена тотально і законодавчо.

Дехто стверджує, що Путін сильний в питаннях тактики. Припустимо, що це так. Але стратегічно він вже програв, бо неможливо довго тримати суспільство на голці з концентрованим страхом і чистою ненавистю. Жоден живий організм не здатний харчуватися виключно канцерогенами протягом тривалого часу. Рано чи пізно він захворіє. І цю хворобу сьогодні чітко видно всередині російського суспільства. Першим відмовив мозок. Слідом за ним неминуче "луснуть нирки" і "печінка відвалиться". А потім – здохне й сам "імперський Бобик". Ураження настільки масштабні – вже на клітинному рівні – що іншого результату очікувати не доводиться: навіть якщо божевільного телеглядача відірвати від екрану силою, він все одно буде прагнути отримати свій "дозняк ненависті", хоча б на побутовому рівні.

Росію ми проморгали. Всім світом. Тепер треба дати їй, божевільній, останній шанс відійти в історичний "інший світ" природним чином, без глобальних потрясінь для цивілізації.

Передруковується з дозволу редакції "7 дней"

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі