Перед Банковою ребром став вибір: будувати авторитарну чи демократичну державу?
Будь-яке витягування важеля на себе призведе до ще більшої турбулентності і в підсумку, важіль сильно вдарить по голові самих же пілотів. На запасний парашут я б так само не сподівався, оскільки в найважливіший момент, як це нерідко бувало в історії, він може просто не розкритися.
Cистема закривається. Після аврального призначення Юрія Луценка минулого тижня особисто для мене цей факт став абсолютно очевидним. По суті, перед Банковою вже ребром став вибір: вибудовувати авторитарну чи демократичну державу? Для першого є всі інструменти, досвід, інфраструктура, але грунт не відповідає, оскільки народ вже не один раз доводив неможливість себе "осідлати". Для другого шляху у влади не вистачає мудрості, далекоглядності та політичної волі. Все це множиться на жадання булави заради самої булави, а також повальну кадрову некомпетентність, зокрема і саме оточення президента.
Коли починає тхнути смаженим і ти дійсно ще хочеш утриматися в сідлі, в демократичних державах максимально "відпускають поводи", переводячи тягар відповідальності в скрутну хвилину на опозицію, громадянське суспільство, інших (не) політичних гравців.
Найбільш недалекоглядне, що можна робити в такій ситуації "турбулентності" - це всіма силами тягнути штурвал на себе, при цьому не маючи жодного зв'язку із диспетчерами на землі (чит.- громадянське суспільство). Решту, включаючи досвідчених пасажирів "українського лайнера", не тільки не допускають до штурвалу, щоб хоча б якось вирулити ситуацію, а й навіть відмовляються слухати їхні мудрі поради з причини, що ті не входять до близького кола пілотів. Нонсенс!
Найбільш недалекоглядне, що можна робити в такій ситуації "турбулентності" - це всіма силами тягнути штурвал на себе, при цьому не маючи жодного зв'язку із диспетчерами на землі (чит.- громадянське суспільство)
В результаті, у тих, хто бачить стрімке зближення з землею, залишається єдина надія на свій власний парашут, яким можна буде скористатися в останню хвилину. Тому, багато хто з пілотів вже навіть перестали паритися і почали підтягувати стропи своїх парашутів. Раз вже поради тут марні, то чому б не потурбуватися про безпеку свою і своїх близьких?
Ситуацію ще можна врятувати, враховуючи, що на лайнері є досвідчені інструктори, зокрема західні. Все що потрібно - це зняти непотрібні навушники з фоном "все під контролем" і нарешті виконувати мудрі рекомендації експертів, враховуючи поправки на диспетчерів, які знаходяться на землі і яким звідти видніше всю картину.
Будь-яке витягування важеля на себе призведе до ще більшої турбулентності і в підсумку, важіль сильно вдарить по голові самих же пілотів. На запасний парашут я б так само не сподівався, оскільки в найважливіший момент, як це нерідко бувало в історії, він може просто не розкритися. Тому, тільки особиста відповідальність і перерозподіл доступу до штурвала, особливо коли ти знаходишся в "зоні турбулентності" можуть ще врятувати ситуацію або хоча б забезпечити м'яку посадку.
Замість "все буде добре", хочеться завершити пост більш реалістичною фразою мого кумира від політики Авраама Лінкольна: "Можна обманювати частину народу весь час, і весь народ - деякий час, але не можна обманювати весь народ весь час".
На місці нинішнього керівництва країни цю фразу я б повісив у себе в спальні над ліжком ...
Текст публікується з дозволу автора
Коментарі