Франція поправіла: чому на місцевих виборах не виграв ніхто

За той час, коли ліві і праві втрачали, Марін Ле Пен набирала. Сьогодні це не маргінальна партія зі смішним рейтингом і огидним антисемітом на чолі. Марін цілком вдало провела ребрендинг. Вона справжня політична тварина.

І ось після пари келихів вина з друзями на радощах, що "Національний фронт" не отримав жодного регіону, я сиджу в розгубленості, тому що абсолютно не розумію, що, по суті, повинні відчувати сьогодні французи, - пише журналист Наталя Геворкян для Радіо Свобода у статті "Удар під дих".

Це, звичайно, добре, що виборці здатні мобілізуватися, збільшити явку до 58 з гаком відсотків і проголосувати проти націоналістів, але це зовсім не означає, що їм є за що голосувати. "Проти" - так, а "за" - ні. І це проблема французьких політиків на решту 18 місяців до президентських виборів. Більше до 2017-го жодних виборів у Франції не буде. Те, що відбулося в першому турі цих регіональних виборів, - попереджувальний постріл у повітря. Найгірше, що може трапитися з двома основними партіями - лівою і правоцентристською, - це нерозуміння того, що націоналісти стали третьою силою, недооцінка їхньої популярності і самовпевнена надія, що французи все одно завжди виходили і завжди вийдуть проти "Національного фронту", якщо з'явиться очевидний ризик.

За той час, коли ліві і праві втрачали, Марін Ле Пен набирала. Сьогодні це не маргінальна партія зі смішним рейтингом і огидним антисемітом на чолі

За той час, коли ліві і праві втрачали, Марін Ле Пен набирала. Сьогодні це не маргінальна партія зі смішним рейтингом і огидним антисемітом на чолі. Марін цілком вдало провела ребрендинг. Вона справжня політична тварина. Це вже не партія з 9,2% на аналогічних виборах 2010 року. Це партія, що набрала майже третину голосів (28%) голосуючих французів, лише на відсоток менше, ніж правляча партія. Особистий результат Марін Ле Пен, яка програла в регіоні Нор - Па-де-Кале - Пікардія у другому турі республіканцеві, - 42% (конкурент набрав 58 в ситуації, коли за нього голосували і республіканці, і ліві). "Національний фронт" - це партія, яка за п'ять років потроїла свій результат (в той час як соціалісти за той же час втратили половину голосів і регіонів) і потроїла свою присутність в регіональних радах. Це опозиція, від якої не відмахнутися. Тому що не можна відмахнутися від 6,8 млн французів, навіть якщо це всього сьома частина електорату.

Звичайно, вітер дув їй у спину - вибори проходили в ситуації надзвичайного стану в країні після терактів, на тлі напливу близькосхідних біженців до Європи, на тлі високого безробіття і зростання невдоволенні правлячою партією серед молоді. В електораті Ле Пен - 38% молоді у віці від 18 до 24 років і 27% у віці від 25 до 34 років. Це партія молоді та громадян середнього віку. Після терактів президент Франсуа Олланд отримав 50 відсотків підтримки, це його особистий рейтинг, але не рейтинг соцпартії, яка не додала, що і показали вибори. Звичайно, Ле Пен використовувала кожну помилку і кожну слабкість правлячої партії, до того ж вдало всі ці роки "відгризала" електорат від лівих і правих.

Безумовно, той факт, що політична стратегія її противників між двома турами і мобілізація електорату спрацювали не на її користь, - важливо і радісно. Тому що навіть один виграний вкрай правими регіон перетворився б на тест-драйв для цієї партії перед президентськими виборами. Керувати регіоном - це не промови штовхати з трибуни. Це реальна економіка і реальна політика, тут потрібно показувати результат. Це стало б зовсім іншою стартовою позицією для Марін Ле Пен напередодні президентських виборів.

Франція в будь-якому випадку після цих виборів поправіла

Франція в будь-якому випадку після цих виборів поправіла. Партія Ніколя Саркозі перемогла в 7 регіонах, за соціалістами залишилися 5. Вони програли, зокрема, вперше за 20 років традиційно лівий регіон Іль-де-Франс. Саркозі впевнено повернувся на політичну арену. Як мінімум у трьох регіонах перемогли його найближчі соратники. Колишній президент відкрив собі дорогу на праймеріз, і його повернення в Єлисейський палац в 2017 році здається цілком реальним. Плюс Саркозі виглядає до певної міри ще й як рятівник від екстремістського нащестя.

Ми, звичайно випили вчора за "no pasaran!". І поминали тих, хто загинув рівно місяць тому (так вже вийшло, що другий тур виборів пройшов рівно через місяць після паризьких терактів). І те, що Ле Пен не отримала саме в цей день того, що сподівалася отримати після першого туру, для мене стало свідченням незломлених французів і їх незнищенної жовіальності. Що ж стосується нинішніх французьких політиків, то до них найбільшою мірою підходить сказане колись Уїнстоном Черчиллем: "Ми живемо в епоху великих подій і маленьких людей". На жаль!

Як правильно зауважив мій колега з Бі-бі-сі, аналізуючи вибори, що тільки но минули, Франція видихнула "Уф!", але точно такий же звук видає той, хто отримав удар під дих. Це були вибори, на яких зло було зупинено, але які ніхто не виграв.

Всі права захищені (с) РС. Друкується з дозволу Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США