"Бомбіть подано!"
Світ настільки демонізував Путіна, що власне майбутнє пов'язує виключно з фізичним упокоєнням грізного коротуна.
От відійде Путін – і все налагодиться. Зникне планетарна напруга, на Донбасі вляжеться війна, Крим знову стане українським, а Росія повернеться у русло демократичного життя. Такі приблизно думки домінують у головах світу – і у розумних, і у середньостатистичних.
Моя – не виняток, мені також прагнеться найпростішого рішення.
Хоча інколи, як от сьогодні, заповзають сумніви.
Ну не стане в якийсь спосіб Путіна, нудять сумніви, але ж лишиться невтомний Валерій Чудінов – керівник Академія фундаментальних наук РФ. Той, що з етруським дзеркалом у руках довів, що Грузія – це історична частина Росії, пам'ятаєте? Її назва, мовляв, походить від російського слова "гора". Тобто Горузія на Пунті – це Русь на Чорному морі. І Путін 2011 року не війну чужорідним грузинам приніс, а визволення рідним по крові понтійським росіянам.
Чудінова разом з Путіним у кращі світи не відправиш. Він же не фараон, щоб разом з ним челядь закопувати.
Як і Сергія та Юлію Черняховських "со товаріщі", які з завидною оперативністю підвели наукову базу під анексію українського Криму.
Нікуди не подінуться з білого світу й Олександр Смирнов з колегами, які наввипередки, не чекаючи навіть поки "Новоросія" оформиться на українських землях у щось певне, взялися доводити її сакральність для Московії, й інша іменита і не дуже прислуга режиму.
Протягом багатьох років на розробку, пропаганду серед співвітчизників, поширення у світі ідеї "русского міра", на словесне забезпечення злочинних діянь кремлівського безумця, на втілення його хворобливих рефлексій виділялися страшенні мільярди. Під наукові та медійні знамена поставлено цілі легіони вишколених і щедро оплачуваних адептів, безсоромних професіоналів своєї справи з лакейською готовністю в очах: "Чєго ізволітє?" Хіба вони зникнуть одномоментно?
Я вже не кажу про російський генералітет, привчений Путіним до безкарної крові, про політичне оточення, з якого, власне, й буде висунуто наступника.
Немає жодної гарантії, що перед новим лідером РФ на другому чи третьому терміні правління не постане хтось із вишколених путінських лакуз у руках із тацею, сервірованою невмирущими ідеями "русского міра", і не вимовить з милим серцю лакейським поклоном: "Бомбіть подано!" Та й підсуне перед сановні очі "Военно-промышленный курьер" зі статтею "Ядерный спецназ" нинішнього голови Академії геополітичних проблем Росії Костянтина Сивкова. А з журналом – спокусливу пропозицію скинути на Єллоустонський вулкан "ядерний боєприпас мегатонного класу", внаслідок чого "вся територія Сполучених Штатів вкриється шаром попелу у декілька метрів, а можливо, й у кілька десятків метрів", і "ця держава просто зникне"...
Такі от сумніви заповзли у голову щодо постпутінських кращих часів.
Дарма я завів про наступника. Путін живий і при короні, і саме йому адресоване лакейське, але від того не менш злочинне "Бомбіть подано!" Дуже вчасно, треба визнати, адресовано – московський нащадок Гітлера саме дозрів до рішення скинути на когось ядерну бомбу.
…Ні, таки краще повернутися до надії на відхід Путіна, і плекати її разом з цивілізованим світом. Майбутнє без Путіна дає нам більше шансів.
Інші публікації автора
