Єдина система обліку – основа подолання корупції
Облік і контроль – ці дві складові будь-якої системи, що дозволяють їй ефективно здійснювати управління наявними ресурсами. Держава, як надскладна система з особливим механізмом також використовує засоби обліку та контролю для обслуговування власних потреб. Проте, вважати їх використання лише як забезпечення діяльності держави було б невиправданим звуженням можливостей обліку та контролю як способів, що можуть мати позитивні наслідки для самих громадян. Ми можемо говорити про взаємовигідність аудиторської та контрольної діяльності як для держави, так і для суспільства.
Епоха інформаційних технологій надає широкі можливості мінімізувати персональне спілкування представників держави та громадян при наданні останнім більшості адміністративних послуг, в тому числі і щодо збирання, аккумулюввання та використання персональних данних для потреб оподаткування, ліцензійної та іншої дозвільної діяльності, реєстрації актів цивільного стану тощо. З одного боку це спростить процедуру отримання адміністративної послуги, а з іншого зведе до мінімуму потужний корупціогенний чинник – залежність громадянина від цілої низки контрольно-наглядових органів, переводячи їх відносини в електронну, безособистісну площину.
На сьогодні в Україні існує цілий ряд реєстрів, до яких вносяться різні дані щодо осіб, установ, фактів: Єдиний державний реєстр судових рішень; Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; Єдиний ліцензійний реєстр; Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності; Єдиний реєстр громадських формувань; Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів; Єдиний реєстр адвокатів України, Реєстр адвокатських об'єднань тощо.
Проте, така велика кількість реєстрів, інформація в яких ніяким чином між собою не корелюється скоріше заважає обліку та контролю, аніж їм сприяє. Внесення змін і доповнень в один реєстр не значає автоматичної зміни інформації, пов'язаної з певною подією, в інших реєстрах, а отже, непоодинокими є факти, коли вже давно померла людина роками значиться в реєстрах виборців, діючих підприємців, адвокатів тощо. Для вирішення цієї проблеми достатньо створити лише декілька глобальних реєстрів відповідно до напрямку – фізична особа/юридична особа/майно. Причому інформація в цих реєстрах має буди взаємопов'язаною.
Така інформатизація істотно спрощує перш за все систему соціального та пенсійного забезпечення, процедуру отримання будь-яких ліцензій, дозволів тощо. Значно оптимізує систему оподаткування. Робить ведення бізнесу прозорою діяльністю, зменшує, а часто і усуває необхідність перевірок. Адже правоохоронні органи відразу отримують дані, які можуть свідчити про корупційні оборудки. А держава отримує об'єктивні дані про найважливіше для її існування – людський ресурс.
Отже, Єдиний реєстр фізичних осіб. До цього Реєстру вносяться дані починаючи з народження людини і закінчуючи його смертю. До реєстру вносяться усі дані про особу, які мають юридичне значення - реєстрація народження, сімейного стану, зміна прізвища, отримання чи вихід з громадянства, отримання паспорту, індифікаційного коду тощо. Повні біометричні данні для отримання паспортів. Інформація щодо історії правового статусу громадянина – отримання статусу інваліда, пенсіонера, малозабезпеченого тощо. Наявність спеціальних обмежень (наявність судимості, стягнень тощо). Інформація про трудову діяльність особи. Всі ці дані можуть міститись в цьому реєстрі, при цьому отримувати інформацію з певних частин бази, звісно матимуть лише особи з правом доступу до конфедиційної інформації.
Отримання виборчого права, реєстрація місця проживання, податкових, військових зобов'язань тощо - також може вноситись до реєстру автоматично. І особа буде повідомлена, наприклад про отримання можливості реалізувати ті або інші права, за допомогою інтернету, а також за допомогою звичайної поштової листівки.
На основі даних з Реєстру мають видаватись різноманітні посвідки, при досягненні 18-ти років або зміни прізвища - паспорти. Автоматично вноситься інформація в списки виборців. Наприклад, в разі смерті громадянина він буде вибувати з числа виборців і під час виборчого процесу дільниці матимуть максимально точні данні. Крім цього, кожна працююча особа повинна мати реєстраційну картку працівника (трудову книжку) яка заповнюється працівниками відділу кадрів з одночасним внесенням відповідних даних до цього реєстру. В майбутньому, органи пенсійного забезпечення за заявою громадянина, використовуючи дані з Реєстру зможуть зробити нарахуваання пенсії без вимог у громадянина безлічі довідок з його колишніх місць праці, які вже давно припинили своє існування.
На перший погляд може здатися, що пропонується встановлення тотального контролю за громадянами. Проте, уся ця інформація щодо громадян вже перебуває на обліку у держави. Проте, враховуючи розгалужений, масивний державний апарат її використання абсолютно хаотичне і не може бути відслідковане, в першу чергу, самими громадянами. І цим активно користуються чиновники.
Наступний облік який має вести держава – Реєстр землі та нерухомості. До нього вноситься інформація щодо правового статусу всієї землі, яка знаходиться в межах України та споруд які на ній розташовані: дані про форму власності та власника, перебування в довгостроковій аренді; про обтяження (арешти, іпотека, застава сервітути) тощо. Звісно, як було вже сказано, сучасні інформацйні технології дозволяють пов'язати дві програми між собою. І в такому разі держава матиме можливість ефективно, вчасно і відповідно до закону здійснювати загальне управління майновим ресурсом.
І, наприклад, в разі смерті громадянина і при відсуності заповіту на державний орган може бути покладено обов'язок автоматично оповістити його родичів про необхідність отримати спадок. Або ж за певних умов, при дотриманні всіх передбачених законодавством процедур передати державі виморочне майно.
Реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Власне, на сьогодні діючий реєстр. До нього мають входити дані не тільки про зареєстровані юридичні особи, але й дані про самозайнятих осіб, видані дозволи та ліцензії а також інша інформація, яка стосується правового статусу підприємств, установ організацій і має юридичне значення.
Враховуючи, що повний доступ до цих реєстрів буде мати єдиний державний орган – Державна реєстраційна служба, необхідно пам'ятати про встановлену відповідальність за збереження і використання інформації, що в цих реєстрах міститься. Чинне кримінальне, адміністративне та цивільне законодавство вже зараз встановлює не тільки особливий режим використання інформації, але й відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Більшість питань, щодо отримання дозволів, довідок, ліцензій сучасні технології вже зараз дозволяють вирішувати в онлайн режимі: заповнив форму; оплатив за допомогою картки, чи в інтернет режимі - одержав дозвіл; роздрукував документ з QR-кодом і приступив до роботи.
В такій системі громадянин зможе миттєво отримувати будь-які довідки, інформацію, адміністративні послуги тощо, а кожен чиновник, разом з його майном, доходами та витратами буде під прискіпливим поглядом громади. Інформаційне суспільство створює умови в яких таке явище, як корупція не може існувати. Саме цієї відкритості і бояться ті хто за допомогою влади отримує в свої руки кошти держави і кошти громади та використовує їх для власного збагачення.
