Наслідки (ІІІ). Нюрнбегр для Путіна

09.12.2014, десь о 16.00, вперебій потоку думок раптово прийшло відчуття, що В. Путіна таки будуть судити Міжнародним судом. Аж подих збило. Та, подумавши, я зрозуміла, що зробити таке цілком можливо. Для цього потрібно тільки, щоб Молдова, Грузія, Україна подали колективну заяву до Гаазького трибуналу про агресивні дії з боку Росії. Доказів збирати не треба, вони всі в архівах світових теленовин, на картах світу. Військові дії на територіях інших, суверенних держав, руйнування і вбивства людей на їх суверенних територіях, захоплення частин територій Молдови, Грузії, України. Це не війни голодного народу за ресурси: Росія ресурси експортує. Це війни, організовані однією людиною, а саме президентом Путіним, виключно з метою забезпечити собі історичну роль "собирателя земель". Тисячі людських життів, і підлеглих Путіна, і жителів незалежних від Росії держав, принесені в жертву амбіціям однієї людини. Чи є більші злочини проти людяності? До Гааги подати також колективну заяву від Швеції, Фінляндії, країн Балтії про порушення повітряного й водного простору. Це матиме значення обтяжуючої обставини. Україна має також подати заяву про терористичну діяльність диверсантів з Росії на території України. І це доказів не потребує. До моменту нападу Росії на Україну в нашій державі не було зафіксовано жодного теракту! Були замовні вбивства, бандитські розбірки, але не теракти. СБУ тільки не обмінювати росіян, взятих зі зброєю, а тримати до Міжнародного суду. Ще одну заяву має подати Україна щодо вивезення в Росію Надії Савченко і ще близько 50 військових, звинувачених… у злочинах проти людяності! По якому праву Росія підміняє собою Міжнародні організації, які мають за це відповідати? Чому не узгоджують російські структури арешти громадян України з владою України, як того вимагає міжнародна практика?
Нахабна зневага до світу і до Міжнародного права обов'язково має бути покарана.
Подібні заяви повинні бути подані й до ООН. І на Генасамблеї слід би поставити на голосування виключення Росії як не з ООН, то з Ради Безепки. Це ж нонсенс: країна, яка грубо й цинічно порушує Статут ООН, радить, як іншим країнам вести політику згідно міжнародних законів!
Чому ж досі цього не зробили? А навіть на думку не спало! Не тільки українці вражені комплексом меншовартості. Інші республіки також цього не оминули. Адже справа не в тому, що боялися військової могутності Росії. Не війну ж їй оголошувати треба, а суд. А перед Законом усі мають бути рівні, що люди, що держави. У такій недогадливості великими буквами написаний страх перед паном. Справді: рабу в голову не зайде подати в суд на свого рабовласника, кріпакові на думку не спаде подати до суду позов на пана. Отак керівникам і Молдови, і України, і навіть вільної Грузії, котрі всі, як не крути, були юними ленінцями і вчили вірші про велич і непереможність СРСР, видалась би святотатством сама думка голосно заявити звинувачення в бік Росії. Може, і права моя дочка-"оптимістка": "Поки не вмре останній, кого приймали в піонери, діла з України не буде". А, може, наше керівництво таки зрозуміє, що злочини замовчані тільки підохочують агресора, і сміливо на світовому рівні вимагатимуть судового захисту від злочинця.