Про Верховну Раду та "Свободу".

2 роки тому "Свобода" отримала 10,5% на парламентських виборах. Насправді це мало, адже фракцією у 36 депутатів особливо не вплинеш на більшість, яку тоді мала Партія регіонів, комуністи та "тушки" з демократичного табору. Однак за "Свободу" тоді голосували передусім не як за законотворців, а як за противагу, український антипод Партії регіонів, за тих, хто в парламенті зможе дати відсіч, навіть фізично, "регіоналам". За ці 2 роки свободівці не раз давали за заслугами і "регіоналам", і комуністам. Та навіть згадаймо перший день роботи ВР – тоді свободівці фактично вигнали "тушок" із Ради, чим зупинили швидкий процес "тушкування". Тож навіть маленькою, але командною фракцією свободівці вплинули на перебіг політичного життя в країні.

Але ж зараз зовсім інші виклики. І, щоб Україна змогла давати гідну відсіч Путіну та подолати наслідки антиукраїнського режиму Януковича, потрібен парламент, який би робив швидкі реформи та рухався семимильними кроками до європейських стандартів та ЄС.

І тут я чув такі закиди: "а для чого нам тепер "Свобода", якщо вони свою функцію виконали, Януковича нема, тепер треба "професіоналів", які б ухвалювали закони". Тож просто поінформую, друзі, що за 2 роки, прийшовши з вуличної політики, свободівці еволюціонували і стали взірцевою парламентською фракцією: завжди найвищі майже 100-відсоткові показники присутності, голосування за потрібні країні закони, понад 900 законодавчих ініціатив(!). Зараз фактично кожен пункт "Програми захисту українців", з якою "Свобода" йде на вибори, має свій відповідник у формі готової законодавчої ініціативи. Зрештою, за що платники податків віддають гроші у бюджет, звідки і спрямовуються кошти на утримання депутатського корпусу?

Згідно із законом, до безпосередніх обов'язків народних депутатів належать:

- захист інтересів виборців і держави (це те, чому голосують виборці за певну політичну силу – їхнє бачення розвитку країни),

- присутність та особиста участь у засіданнях Верховної Ради;

- особиста участь у голосуваннях;

- додержання вимог трудової дисципліни.

На жаль, ще досі ми звертаємо увагу більше на те, хто кого перебазікає на телевізійних ток-шоу, у кого які знаменитості у чільній десятці списку, чия реклама міцніше "за душу бере" чи хто на кого чорніший замовний бруд виллє. Але куди важливіше знати, як наші обранці виконують свої прямі трудові обов'язки (за що ми їм і платимо гроші).

Щоби не бути голослівним, візьмемо незалежний аналіз роботи чинного парламенту. Центр політичних студій та аналітики за сприяння Національного Демократичного Інституту США, провів дослідження, відповідно до якого "Свобода" стала взірцевою фракцією, яка голосувала за всі закони, що наближають Україну до західних стандартів, із найкращим показником – 96%. Думаю, якщо в наступному парламенті хоча б якась ще фракція продемонструє подібний результат, то ми і Путіна переможемо, і в ЄС та НАТО вступимо через 5 років.

Безперечно, "Свобода" робила і буде робити помилки, адже це реальна партія з реальними активістами, а тому, як і будь-які люди, ми не є досконалими. Але парламент – це не ляльковий театр.

Тому суспільство як роботодавець має звернути увагу на таке. Коли ми наймаємо майстра робити ремонт у хаті, ми ж до цього підходимо дуже серйозно і прагматично, чи не так? Що нас цікавить? Наскільки майстер харизматичний і як гарно розказує про ремонт, яка гарна в нього візитка? Чи, може, які знаменитості в нього в списку, вибачте, в бригаді? Ні. Нас цікавлять дві речі. Перше – якість ремонту (для цього ми дивимося його попередні роботи). Друге – чи не буде він обманювати і обкрадати на матеріалах. Чому, коли йдеться про будівництво держави, в нас має бути менш серйозний підхід?

Парламент – це цех із виробництва законів, депутати – наймані працівники. Має бути хоча б елементарна виробнича дисципліна. За ваші гроші, чи не так? Якби робітник у цеху чи вчитель у школі, чи лікар у поліклініці дозволив собі плюнути на все і сидіти в буфеті, замість бути на робочому місці, що би з ним було? Його б звільнили. Тому по плодах його судіть.

Свобода – це дисципліна, надійність і 100 % голосувань.

Мені за мій вибір 2012 року не соромно. Тому і цього року я проголосую за "Свободу"!