Мовчіть, бо скажемо, що ви зрадники
З 1 серпня не буде чим виплачувати зарплати військовослужбовцям, за інформацією Міністерства фінансів. Виходить, надалі громадянам доведеться збирати не лише на бронежилети, але й на утримування сімей наших захисників. Потрібні інноваційні, а головне - негайні реформи.
Але армію в Україні неможливо реформувати, бо її нема. Є окремі групи професіоналів, є патріоти, які за свої гроші купують обмундирування, техніку. А є ціла державна військова піраміда, яка за роки незалежності розформувала сотні військових частин, продала військову техніку і сьогодні продовжує наживатись на тендерах, вимагаючи від фірм-учасників до 40% "відкату".
Сьогодні військове міністерство готує три види звітів:
1) щоб обманювати громадськість;
2) щоб обманювати Кабінет міністрів;
3) щоб обманювати самих себе.
Спитайте у експертів: "Яка у нас військова доктрина?". Ніхто досі не намагався нічого змінити і визначитись з тим, чи є все-таки в держави хоча б потенційні вороги? Виходить, доказом того, що ми справді не хочемо війни, є те, що ми воюємо без оголошення війни. Немає нічого найбільш нищівного для армії, ніж бездіяльність. Вона деморалізує так само, як поразка.
Я не можу уявити, про що говорять наші політики й експерти, коли розповідають про те, що зовсім скоро в нас буде професійна армія.
Адже знищена система військової освіти. Випускник військового вузу, здобувши професію з розрахунку отримати хоч якийсь гарантований заробіток у майбутньому, приходив у війська і вся його діяльність зводилась до виконання робіт з благоустрою території чи намагання якось забезпечити сім'ю. Такі офіцери змушені були платити гроші, щоб поїхати на війну - Ірак, Ліван, Югославія. То звідки візьмуться професіонали?
Поняття "офіцер" - це комплексне, багатогранне поєднання інтелекту і патріотизму. Це професіоналізм, який потребує систематичних тренувань. Їх неможливо забезпечити на застарілій, а часто відсутній матеріально-технічній базі.
З нашими хлопцями на фронті не працюють військові психологи, немає тих, хто мав би піднімати бойовий та моральний дух. А там же тисячі чоловіків, які в кращому випадку проходили строкову службу. Це вони мають стати основою майбутньої професійної армії?
Після системних зрад командування (коли бойові підрозділи виходили на завдання, а терористи відразу знали їхню кількість, озброєння і техніку), непрофесійності у поставленні бойових задач (коли віддавали наказ: "Он там блокпост, там терористи, ідіть і знищіть їх"), після того, як офіцери тиждень жили, харчуючись рибою, яку самі ж зловили, воду пили з озера, а їм говорили: "Мовчіть, бо скажемо, що ви зрадники" - цим бойовим офіцерам буде важко адаптуватись до мирного життя. Буде важко зрозуміти, що вчорашні зрадники і боягузи сьогодні нагороджені орденами "За мужність", отримують генеральські звання. А тим паче, як виконувати накази цих людей у мирний час?
Добровольці і патріоти проблему не вирішать. Протистояння на Донбасі показало: це війна інформації розвідок, диверсійних, невеликих вогневих тактичних груп. Нам потрібно замінити позиційні тактичні сили і засоби на високомобільні війська спеціальних сил і операцій. Це повинні бути високоморальні, організовані, здатні до свідомого самообмеження люди. Їх має бути небагато, але вони повинні стати основою армії, і у випадку прямої загрози першими зупинити ворога. Я "за" обов'язковий призов до лав ЗСУ чи Національної гвардії, бо ми бачимо, що сьогодні відбувається в зоні АТО з непідготовленими чоловіками: вони стають каліками, їх убивають. Нам потрібна високоточна зброя, а отже - державне замовлення і велика воля до перемоги у військового керівництва.
