Кримські татари мають дістати право на самовизначення

Нацистські ігрища в Кремлі, що їх демонструвала російська влада в день "приєднання" Криму до РФ, насторожили весь світ. Особливо українців та кримських татар.

Кілька днів тому кримські татари звернулися до українського парламенту з проханням надати їм статус корінного народу.

Що це означає?

У міжнародній практиці корінними прийнято вважати народи, котрі проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв країну чи географічну область споконвіку, у період завоювання або колонізації чи під час установлення наявних державних кодонів.

У Декларації ООН про права корінних народів, ухваленій 13 вересня 2007 року, зокрема, зазначається, що такі "народи стали жертвами історичних несправедливостей, серед іншого їх колонізації та позбавлення їх своїх земель, територій і ресурсів, що перешкоджає реалізації ними, зокрема, свого права на розвиток відповідно до їхніх потреб та інтересів".

Кримські татари справді проживали не території Кримського півострова в період колонізації його Російською імперією у ХVІІІ столітті й були депортовані сталінським режимом зі своїх історичних земель.

Враховуючи несправедливість, якої зазнали корінні народи, Декларація окремо обумовлює їхнє право на самовизначення. Причому на самому початку документа. Стаття 3 (усього 46 статей) проголошує: "Корінні народи мають право на самовизначення. Відповідно до цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно визначають свій економічний, соціальний та культурний розвиток".

Росіяни, зауважимо, такого права в Криму не мають, навіть якби вони назвали себе "корінним народом" (вони там проживали на момент "колонізації" Криму українцями в 1954 році). Жодних утисків, депортацій чи спроб геноциду щодо росіян українці не застосовували, а отже, на них Декларація ООН не поширюється.

Що дає закріплення за кримськими татарами статусу корінних народів?

Саме те, що вони мають право на самовизначення. На практиці це означає, що кримські татари, котрі компактно проживають на певних адміністративних територіях, як то в Бахчисарайському районі, в районі Ак-Мечеть у Сімферополі тощо, можуть прийняти рішення щодо самовизначення. Таке їхнє право буде підтримане як Україною, так і всім світом. Звісно, окупаційний режим всіляко перешкоджатиме волевиявленню кримських татар. Але тут можливі варіанти. Якщо корінний народ Криму бажатиме чинити опір окупантам, міжнародна спільнота, безперечно, допомагатиме встановленню справедливості (це можуть бути різні способи допомоги, аж до введення миротворчих військ).

Більше того, право корінного народу на самовизначення може бути поширене й на всю територію Автономної Республіки Крим.

Україна повинна зробити цей крок якнайшвидше. По-перше, для того, щоб допомогти кримським татарам, по-друге – щоб випередити Москву, яка всілякими брехнями заграватиме перед корінним народом, обіцяючи золоті гори.

Сьогодні доля Криму в руках кримських татар, які мають за союзників українців і весь цивілізований світ.