Про хибних авторитетів і мову
Сьогодні підтвердились наші прогнози. Росія для закінчення війни хоче, щоб в Україні ввели російську мову, як другу державну.
***
Якщо говорити про Крим, то цей регіон був найбільш відділений від української культури, був найбільш російськомовним, з поміж інших. Звичайно, в тому, що за 23 роки Незалежності не було розроблено і втілено програми по інтеграції Криму в українське суспільство винна українська влада. Хоча слід сказати, що української влади то і не було.
Також проблеми з сепаратизмом в тих регіонах, які переважно російськомовні - Донбас, Харків, Луганськ. І це факт. Російськомовність - це також "аргумент" для Путіна аби посилати зелених чоловічків "захищати" рускіх людей, або принаймні засилати групи провокаторів, які б створювали масовку місцевій 5-й колоні.
Парадокс, ане найбільше користі для України та для української мови зробив екс-президент Кучма, який практично по всій країні, окрім південного-сходу закрив російськомовні школи. Пройшло покоління - в цих уже україномовних регіонах і натяку на сепаратизм нема. Чому Кучма не зробив це саме і на Сході і у Криму? Не відомо. Можливо це було однією з тодішніх умов Росії.
****
Святослав Вакарчук без перебільшення мій найулюбленіший український співак, який на відміну від інших поп-співаків не перейшов на російський репертуар через те, що антиукраїнською владою це заохочувалось.
Однак вперше він впав у моїх очах, коли після побиття студентів і прийняття диктаторських законів, він прийшов до Верховної Ради, і я мимоволі почув, що він спілкується з регіоналом Борисом Колєсніковим (який щойно голосував за диктаторські закони і виділення беркуту додаткові мільйони на закупівлю зброї) російською мовою.
Вчора Вакарчук на "Свободі слова" здивував мене ще більше. Сказав, що регіони самі повинні визначати свою мовну політику. Це натяк на федералізацію, наскільки я зрозумів, адже таке можливо тільки у федераціях, про що зараз так мріє Росія. В такому випадку ми отримаємо поблеми і в Закарпатті, де буде угорський сепаратизм, і в Бесарабії, де буде румунський.
Словом, політик з Вакарчука ніякий. Нехай би залишався співаком.
*****
Питання мови воно звісно зараз є другорядним. Але оскільки Росія робить це питання першим на порядку денному, то ми не можемо закривати очі і казати що в нас цього питання нема. Безумовно, всі ті міфи, що російськомовних утискають, вони активно множаться Кремлем. Хоча ситуація кардинально протилежна. Це якраз в тому ж Криму не можливо було вчитись в українських класах, бо їх було всього кілька на регіон, відтак конкурс був по 20-30 дітей на місце. Це в Криму часто можна було почути образу, коли ти в кафе замовляв їжу українською мовою. Це на Донбасі не можливо вивчитись в україномовному унівеситеті, бо хоча й формально вища освіта в Україні ведеться українською, на Донбасі це було і є лише на папері.
То хіба не в мовній політиці і є основна наша біда? Не в тому, що українську мову утискають вже 23 роки Незалежності? Впевнений, що якщо б була адекватна мовна політика, то ніякої 5-ї колони в Україні не було б.
*****
Ще з дитинства мене найбільше дратували люди з мого рідного міста Коломиї, які їхали жити до Києва, а коли повертались я чув, що вони говорили чомусь вже російською мовою. Вже пізніше, коли вчився в Києві, були однокурсники галичани, які також у побуті переходили на російську. В той же час хлопці і дівчата з Черкащини, Вінничини такою вадою в основному не страждали. Не переходили на російську, бо, як дехто з друзів виправдовувався, "в Києві так модно". Тому я хоч і галичанин, але, з гіркотою визнаю, що жополизи з галичан відмінні. Всілякі ганьці герман тому доказ.
*****
Я переконаний, що відмовитись від рідної мови - це як відмовитись від рідної мами. Тому ні росіяни, ні кримські-татари, ні болгари, поляки та всі інші не мають відмовлятись від рідної мови. В побуті, дома всі ми можемо розмовляти тією мовою, якою хочемо і ніхто не в праві нам це заборонити. Але якщо ми хочемо мати сильну державу, державу і з українським Кримом, і з Донбасом, то державна мова і мова міжнаціонального спілкування має бути саме українська, а не російська, чи як зараз модно російсько-українська. А це можливо змінити лише тим методом, який втілив свого часу Леонід Кучма. Поступово, потягом 5-10 років закрити (реформувати) практично всі російськомовні школи. (мається на увазі перевести навчання з усіх предметів на українську, а російську лишити в якості навчання іноземної мови) Так як зараз держава в складній фінансовій кризі, то фінансування шкіл чи класів з іноземною мовою навчання має лягти на плечі конкретної національної меншини. Якщо ж Україна дійде до рівня життя Швеції, то тоді вже держава зможе самостійно виділяти вчителя іншої мови навіть на одну дитину.
А поки ми повинні вибрати. Чи єдина мовна політика по всій країні, чи потурання російському сепаратизму. Вибирайте.
P.S. В коментарях популярне твердження, що те, що батьківщинівець Кириленко ініціювавши відміну мовного закону, який і так не діяв у Криму, ініціював чи не вторгнення російських військ у Крим. Це звісно абсолютна маячня. Якщо ви не слідкували за новинами, то скажу вам, що американська розвідка знала про плани Путіна ще за 10 днів до вторгнення, і майже за 10 до спроби скасування ганебного закону Колесніченка-Ківалова. І проголосували всі, в тому числі деякі регіонали, БЮТ, УДАР і Свобода.
