Спасибі Януковичу або що ми зробимо після перемоги
У світлі нинішніх подій багато слів хочеться сказати нашому президенту. Серед них, як не дивно, є й слова подяки. Янукович - це єдиний керівник держави, який нарешті об'єднав націю навколо європейських цінностей. Нехай і в специфічний, кривавий спосіб.
Завдяки йому Майдан перероджується. Спершу він був студентським і громадським, вдруге туди зійшлися переважно кияни. Тепер на Майдан вийшли всі. Зараз там відбувається зшиття України. Різниця між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем зникає. У цьому горнилі зароджується справжня українська нація. Її можна будувати тільки через виклики діючій системі.
Цікаво спостерігати, як жителі Криму і Сходу, захищаючись від "Беркуту", горлають автентичні пісні УПА "Лента за лентою набої подавай". Зникають ідейні протиріччя. Гасла стають нейтральними. Клич "Хто не скаче, той москаль!" замінили на "Хто не скаче, той Азіров!". Після таких слів жоден не встоїть.
Єдині ми й у розумінні того, що нам не потрібні спецпідрозділи, які б'ють людей. "Беркут" перейшов межу. Після нашої перемоги ми маємо розібрати дії кожного силовика. Пригадати, як прикриваючись щитами, вони били мітингувальників ногами по колінах, лупили дубинками. Ці хлопці не зміняться, бо запрограмовані на зло і ненависть.
Майданом шириться анекдот, коли міністр МВС Віталій Захарченко питає в "беркутівця", чи захопили вони КМДА, співробітник спецпідрозділу відповідає: "Та ні. Ледве вирвались".
Кожна нація повинна мати своїх 300 спартанців. І цими спартанцями є герої євромайдану.
