Грант не винен
Київська письменниця відмовилась від "гранту Януковича". Ця новина, починаючи з 1 листопада, у день, коли авторка опублікувала заяву-відмову, зі скандальним заголовком облетіла десятки сайтів і заповнила всю стрічку у Facebook.
Я, як журналістка, кілька годин свого життя потрапила на те, щоб зрозуміти, хто є хто у цій історії. І коли під кінець тижня все прояснилося, я в черговий раз переконалася, як ми всі ведемося на гучні заяви, які при аналізі повний пшик. Отож, Олена Герасим'юк. 22 роки. Збірка поезії "Глухота". Сума гранту Президента України - 30 000 грн. Тираж - 3 000. Видає тернопільське видавництво "Терно-граф", яке у 2012 і 2013 роках виграло тендерну комісію, бо запропонувало найнижчі ціни.
Гранти Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва, а також молодим письменникам і майстрам народного мистецтва для створення і реалізації творчих проектів призначаються з 1999 року. За Грант відповідає Мінкульт в особі заступника міністра Тимофія Кохана. Рішення щодо претендентів приймає Експертна комісія. Разом з Оленою у 2013 році грант виграли ще двоє письменників – Алла Миколаєнко для видання збірки поезії "Корекція зору" (30 000 грн)та Ігор Козаченко для видання роману "Чарівна казка". (40 000 грн).
Річ іде не про те, що автор отримує гроші, а про те, що гроші дають на видання! У всіх трьох переможців це будуть перші книги. Видані за державні кошти. А це означає, що продаж книг заборонений. За умовами гранту письменники отримують по 300 примірників, якими можуть розпоряджатися на власний розсуд (хоч і продавати) плюс 3 000 грн. 2 700 примірників Мінкульт роздає по бібліотеках, університетах та інших державних установах. Не подобаються умови – не біда. На грант завжди знайдуться інші претенденти, які мріють побачити свою першу книгу надрукованою.
Олена пише у своїй заяві, що відмовляється від гранту та забороняє видання збірки "Глухота" видавництву "Терно-граф". Причини – у видавництві нетактовно з нею поговорили, тристоронній договір не підписали, гонорар не обговорили і так далі. Директор видавництва Іван Максимів не зрозумів, чого дівчина впала на нерви. Каже, що все в силі. Угода підписана ще влітку під час передання Оленою рукопису. В угоді не прописано факту, що молодий письменник, який добровільно подався на грант, може забороняти друк рукопису. З того моменту рукопис належить Мінкульту. Він може лежати в архівах, а може бути виданий. І на це автор уже немає ніякого впливу.
У "Терно-граф" кажуть, що під Новий рік книжки переможців видадуть. Зараз працюють над ілюстраціями, дизайном. На казначейському рахунку для видавництва є 75 000 грн. Процес уже не зупинити.
Грант існує 14 років.Олена Герасим'юк – перша молода письменниця (поетка), яка публічно висловила свої обурення. Від її заяви є два "плюси": 1) тепер всі знають, що грант Президента існує та його реально виграти, 2) всі знають, що є така Олена Герасим'юк і вона пише вірші. До речі, її збірку практично з тими ж віршами навесні видасть видавництво "Смолоскип", чий конкурс виграла поетка (ІІ місце). Журі конкурсу "Смолоскип" отримує анонімні рукописи. Тож Олена Герасим'юк справді хороша поетка, якщо її відзначили фахові експерти, не знаючи хто вона така.
І якби не грант Президента і ця скандальна заява, я б ніколи в житті не дізналася, що Олена не просто так Герасим'юк. Її вітчим – поет, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки письменників Василь Герасим'юк. І мабуть такий родинний зв'язок дав дівчині впевненості у тому, що вона може публічно відмовлятися від гранту. Про те, що Василь Герасим'юк переймається долею видання збірки Олени за державні кошти, мені сказали як у видавницві "Терно-граф", так і в НСПУ. Мовляв, Василь Герасим'юк пересварився зі всіма, хто входить в Експертну комісію і звинуватив, що вони вкрали Оленині гроші.
Доля правди у цьому можливо є, бо після сутички Василя Герасим'юка з відповідальним секретарем НСПУ Володимиром Барною, який надав поетці кошторис щодо гранту (про це поетка пише в офіційній заяві-хронолігї подій), Барну відсторонено від виконання своїх обов'язків.
Тепер я сиджу і думаю, чи варто було так непродуктивно використати своїх кілька годин життя? Упродовж тижденя я переглядала у стрічці новин інформацію про відмову від гранту, зв'язувалася з "Терно-граф", тернопільським Казначейством і Спілкою письменників, яку Олена звинувачує у тому, що її спокусили на грант і не зрозуміло як розпорядилися грішми, вивчала всі накази про грант, шукала видані збірки за державні кошти. І до чого я докопала? Грант тут ні в чому не винен. Просто краще поеток не читати, які не вміють користуватися google.
