Кого варто боятися вболівальникам на "Євро-2012"?
Прочитав вчора "страшилку" в англійському виданні "The Sun" щодо "Євро-2012" і "Патріоту України". Вважаю, що навряд чи від напіврозгромленого ПУ буде якась серйозна загроза іноземним відвідувачам матчів. Не зважаючи на гучні заяви окремих осіб.
Ось від кого можна справді очікувати бєзпрєдєлу, то від доблесних представників "органів". На такий висновок спонукають кілька нещодавніх відео, насамперед із приймаючих міст "Євро":
Перше, коли шестеро ДСОшників у Львові брутально луплять двох чоловіків. Ті навіть не чинять опору.
Друге - коли у Донецьку "беркутівці" фаната "Дніпра" б'ють палками і електрошоком.
Третє - коли іноземці розповідають, як українські міліціонери поцупили у них гроші.
До цього переліку варто додати історію з побиттям ув'язненої Тимошенко.
То кого насправді варто боятися закордонним вболівальникам?
Прилетівши позавчора з Грузії, одразу відчувається контраст. І він однозначно не на користь України. Там ти не відчуваєш якогось відчуження, загрози з боку поліцейських. Звісно, якщо нічого протизаконного не робиш. У нас же ледь не на підсвідомому рівні закладена недовіра до наших "правоохоронців".
У Тбілісі був свідком, коли дівчина (ймовірно, туристка) сіла, спершись на перила пішоходного моста через річку Кура. Поліцейський спокійно підійшов, усміхнувся і ввічливо зробив зауваження. І це дієво - дівчина одразу послухалась.
Проте така ідилія у Грузії, як одній із пострадянських країн, не тривала вічно. За часів Шеварнадзе порядки у силових структурах як дві краплі води нагадували наші. Та й злочинність також була "на висоті".
І так тривало до того часу, поки Саакашвілі в один момент не розігнав всю міліцію. Бувало, що міліцейські генерали засинають, а вранці прокидаються ніким. Потім набрали нові кадри і, відповідно, їх навчили. Головне - це ставлення до людей.
Новостворена поліція ввічлива, має хороші по українським і грузинським міркам зарплати.
Поліцейські офіси - здебільшого прозорі. З вулиці видно, що коється всередині. Навіть грандіозна будівля грузинського МВС у Тбілісі - зі скла. А ще поліцейські офіси подекуди розташовані у колишніх особняках "злодіїв у законі".
Самі ж грузинські кримінальні авторитети перебралися в Росію та Україну. Проблеми розгулу злочинності практично нема. На вулицях спокійно і порядок. Жодного разу п*яних дебошів не бачив, хоча грузини, як відомо, любителі вина.
Їздять грузинські поліцаї на доволі сучасних пікапах Toyota та легковиках Skoda. Як стверджують грузини, це вже третє покоління поліцейських машин з часу реформи... Є і екзотика: я був свідком, як у Батумі поліцейський патрулював набережну на Segway. Розповідають, що ще їх поліція має баггі.
Звісно, правління Саакашвілі має і свої негативи. Але щодо зміни системи органів внутрішніх справ досвід Грузії є позитивним. Ось тільки чи захоче хто-небудь з "власть імущих" застосовувати такий досвід в Україні? Адже наша вертикаль влади нагадує піраміду, де силові структури - каркас. У цій геометрично-політичній фігурі крутяться величезні суми тіньових коштів. І найбільші суми - біля вершини. То чи буде верхівка руйнувати "все, що нажито непосильним трудом"? І чи стане "Євро" уроком для правоохоронної системи в цілому?
