Ситуація з побиттям Юлія Тимошенко, поширенням політичних переслідувань в Україні, призначення державного чиновника омбудсменом за пропозицією провладної партії – все це чергові ознаки того, що ситуація із правами людини у нашій державі продовжує неухильно погіршуватися.

Прикладів незаконного затримання, катувань та погроз з боку силових структур та посадових осіб в Україні можна наводити сотнями і тисячами. І найбільш проблемним у цьому питанні є те, що правозахисні організації не мають жодних важелів впливу на владу. Правозахисники направляють скарги до ООН та Європейського суду, звертаються до ПАРЕ та міжнародних правозахисних центрів. Але їхні вимоги та прохання залишаються поза увагою української влади.

Причина цьому – у статусі правозахисних організацій, які прирівняні, до будь-яких інших неурядових громадських об'єднань – товариства філателістів або клубу любителів пива.

Саме тому першочерговим завданням нового українського парламенту має стати розробка і запровадження чіткої законодавчої бази, яка фіксуватиме права і повноваження правозахисних організацій, констатуватиме їхні можливості впливу на владу.

Саме такі організації можуть нарешті стати дієвими у справі захисту прав людини, відкритими і прозорими у власній роботі, ефективними і мобільними для інформування громадськості.

А жодний, призначений за вказівкою уряду, омбудсмен такими якостями не володітиме ніколи.

Депутат Вінницької міської ради

Ігор Ткачук