Економічна криза в Україні і шляхи її подолання

Економічна криза є однією з найгостріших проблем у нашій державі. Українська економіка є складовою світового фінансового й економічного простору, а отже, зазнає багатьох впливів, які частіше є згубними, ніж корисними.

Так, криза в Україні є наслідком світової фінансової кризи й ускладнюється нарощуванням зовнішнього боргу та політичною розбалансованістю суспільства й кризою споживчого кредитування. На момент проголошення Акту незалежності Україна мали неабиякий потенціал та матеріальну базу для перетворення в одну з найрозвинутіших країн світу. Але невпорядкована політика влади в перші роки самостійності призвела до стабільного зниження ВВП та дефолту національної валюти. Здавалося б, за часів вільного від панівного сусіду ведення фінансів економічна ситуація в країні мала би тільки покращуватись, але за двадцять років суверенності Україні не вдалося відійти від застою радянської системи.

Тому Україна не була готова до світової фінансово-економічної кризи 2008 року. Недостатній рівень розвитку внутрішнього ринку, недосконала та відстала структура економіки з переважанням сировинного виробництва сприяли розгортанню насправді катастрофічної ситуації в нашій державі. Технологічне відставання на цілу епоху, висока спрацьованість устаткування і, як наслідок, низька конкурентоспроможність продукції не дозволяють Україні бути гідним виробником якісних і недорогих товарів на світовому ринку. Звідси низький рівень ВНП та ВВП. Звідси потік закордонного продукту, який, звісно, не сприяє розвитку вітчизняної економіки та укріпленню гривні. Звідси падіння купівельної спроможності наших громадян, мітинги, страйки. Звідси недовіра до влади, яка не здатна керувати коштами держави, в якій нібито все є...

А тим часом приоритетні з точки зору доходів галузі економіки і промисловості досі не встановлені, джерела фінансування ланок держбюджету та здійснення соціальних виплат – одні й ті самі, податки збільшуються, а криза так і не минає. Під час виборів майже кожен кандидат має в своїй програмі пункти, як мали б покращити стан економіки в Україні. Стимулювання меценацтва та інвестицій, розвиток державного виробництва, поступки малому та середньому бізнесу, розгортання рекламних кампаній, які б створили новий імідж українській продукції – усе це нам обіцяють, але вже 20 років ми не можемо вийти зі стану з принизливою назвою "країн, що нібито розвиваються". Державі негайно потрібна кардинальна структурна перебудова економіки, перерозподіл капіталів зі старих галузей у нові. Негативні наслідки економічних криз неминучі, але слід використовувати їх як поштовх до реформ. У протилежному випадку відбуватиметься подальше загострення суперечностей в усіх сферах суспільного життя. І тоді вже на нас чекає ще більш принизливий ярлик країни третього світу.

Катерина Джагацпанян, Інститут журналістики, РЗГ, І курс, І група