Кум розійшовся!
Сьогодні зранку говорила з мамою. Вона мешкає за півтори сотні кілометрів від Полтави. Між іншим мама поділилася, що їх батюшка загуляв з жіночками, які років на 15-20 старші за нього. Йому ще немає й 40.
- Дружині його коханки СМС-ки шлють, - вражено продовжує мама. - А жінка не знає, куди очі від сорому подіти. Вже все село балакає.
Я не особливо переймаюся, хто і що каже по селу. Життя там одноманітне, усе проходить у роботі й клопотах, тож найменший натяк на скандал викликає у народу непідробну цікавість. Людям є про що поговорити, коли молоко виходять здавати. І неважливо, що часто реальна картина подій діаметрально протилежна чуткам.
Проте у цєї ситуації інший бік. Місцевого батюшку знаю дуже добре, він мій кум. Правда, коли, будучи у 10 класі, хрестила його сина, потенційний кум був трактористом.
За рік пішов у духовну бурсу. Протримався недовго. Казали, вигнали його звідти за любов до оковитої. Тим не менше, у церкві й такому отцю місце знайшлося, бо іншого не було.
Борода й довге, часто немите, волосся - мабуть, єдині атрибути кума, які ще нагадують про його місію відпускати гріхи, молитися та перейматися духовним життям у селі. Батюшка прославився своєю любов'ю до горілки, швидкості (хоча купує, переважно, старі потримані авто і за місяць-другий розбиває їх після чергового "возліянія") і симпатичних жінок. Селом уже анекдоти ходять про подвиги превелебного. Мама моєї іншої похресниці, молода вродлива жінка, емоційно хвилин 20 розповідала, як перестрів її по дорозі святий отець і з п'яною посмішкою довго освічувався у коханні. Повернувши на свою вулицю, надибав ще одну жіночку і слово у слово переказав попередній монолог про високі почуття.
Селяни не раз уже грозилися написати в парафію і розказати про непристойну поведінку людини, котра має нести в маси слово Боже. Тим не менше, погрози так і залишилися погрозами, а кум, дивлюся, розійшовся :)
