— Остання донецька поличка для взуття лишилася. Закупили турецькі, вони будуть на 20 гривень дорожчі. Також продавала донецькі пластикові етажерки. Їх із серпня немає. Через війну виробництво зупинили, — говорить 56-річна Людмила Когут. Продає побутові товари на столичному ринку "Юність", неподалік метро Чернігівська.
— Якщо донецькі й луганські товари зникнуть, цього ніхто не помітить. Їх ніколи не було багато, — додає 38-річний Федір Краснов. Торгує фарбами й розчинниками. — Маю зараз клей ПВА із Сєвєродонецька. Є ще фарби звідти. Вистачить щонайменше на місяць. Як закінчаться, закуповуватиму вінницьку й черкаську фарбу. Клей возитиму з Харкова.
У меблевому магазині біля ринку раніше продавати дерев'яні двоспальні ліжка, зроблені в Донецьку.
— Вже два місяці не возимо з Донецька тротуарну плитку. Розпродуємо старі запаси. Дуже добре продавалася плитка "Старе місто". Замовлятимемо її тепер у Запоріжжі, але там вона трохи дорожча, — каже Валерій, продавець магазину будматеріалів по вул. Юності. — З луганських товарів є пінопласт, розчинник і пропитка для стін. Запасів вистачить на півроку, склади забиті.
У дефіциті джинси, що шили в Луганську. Продавці будуть заміняти їх на турецький товар. У магазині побутової техніки "Ельдорадо" на бульв. Перова продають чотири моделі донецьких холодильників "Норд" і газову плиту. Товар закінчується. З аптек зникли донецькі шприци.
На Донбасі зупинилися 80% підприємств, за інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Бойовики контролюють половину шахт.
— Найбільше не вистачатиме вугілля. Багато шахт не працюють або не можуть вивезти товар, — говорить 39-річна Тетяна Тищук, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування. — Людям купити його для опалення зараз проблематично. Товарів народного споживання на Донбасі випускали небагато. Будуть перебої з поставками побутової техніки "Норд", цукерок "АВК". Хімічний концерн "Стирол" випускав не тільки добрива й пластмаси, а й фарби, вітаміни. Зараз він не працює.
Найбільшою проблемою для промисловості є дефіцит коксу. Коксохімічним підприємствам бракує газу та електроенергії. Тож продукції виробляють менше. Через це металургійні комбінати, наприклад у Маріуполі, працюють не на повну потужність.
Більшість продукції Донбасу не є унікальною. Унікальний сам по собі гірничо-металургійний комплекс регіону. Підприємства зав'язані одне на одному. Навіть значна частина машинобудування працює на шахти, рудники та металургійні заводи. Малі та середні підприємства Донбасу працювали в харчовій промисловості, виробництві товарів для дому — меблі, вікна, у сфері послуг. Попит на ці товари та послуги намагаються задовольнити виробники з сусідніх областей. Деякі фірми переносять бізнес на територію, що контролює Київ.
Донбас найбільше пов'язаний із столицею. Багато місцевих фірм мають центральні офіси в Києві. Простої підприємств позначаться на зарплатах офісних працівників.
Після звільнення території малі підприємства зможуть відкритися за місяць. Великим — зі складними технологіями, багатьма постачальниками — знадобиться до трьох місяців.
8 
35413
Коментарі