Як правильно українською вітатися та прощатися, розповідає 62-річна Галина Голосовська, доцент кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Є суперечки, як правильно — "Добрий день" чи "Доброго дня". Дехто намагається довести тільки один варіант. Насправді правильні обидва. Що більше варіантів, то багатша мова.
Стилістично нейтральними є такі форми привітань: "Добрий день", "Доброго дня", "Добрий ранок", "Доброго ранку", "Добрий вечір", "Доброго вечора" та стягнені "Добридень" і "Добривечір". Так вітаються всі до всіх. Якщо зазирнути в походження, то "Добрий день" — теж уже скорочена від ширших форм "Дай, Боже, добрий день", "Дай, Боже, добрий вечір". Ще стягнена форма є "Добраніч" від "На добраніч". "Доброї ночі" стали вітатися журналісти зі своїми нічними глядачами. Раніше ж не було так пізно передач. Та й хто коли ходив по ночах у гості?
З бігом часу деякі форми вітань зникли — "Здоров був", "Дай, Боже". Натомість з'явилися інші, й це нормально, бо мова не мертва, має розвиватися. Але біда, коли відмирає щось без заміни. Молодь зараз вітається тільки "Здоров", переважно до хлопців, і "Привіт". Хоч навіть україномовні часом кажуть суржиком — "Прівєт". Надбали ми хіба що "Хелоу", "Хай", "Бай" — нічого свого. Але молодь у процесі пошуку. От у київському ресторані руської кухні вітають людей "Слава Сонцю" — хочуть зацікавити відвідувачів, і дуже добре, що чимось українським.
Форми "Здоров був", "Здорова була", "Здорові/здоровенькі були" зародилися в центрі та на сході України. Вживають їх уже здебільшого люди старшого і середнього віку. На Наддніпрянщині до громади також зверталися "Здорові!".
На схід від Збруча над усіма цими вітальними формами часто переважало донедавна російське "Здрастуйте", "Здрастє", "Драстє", і навіть коротке "Дрась". Це все суржикове. Корінь у ньому — "здоров'я", "здравіє", але у формі "дрась" шматок урваний узагалі.
Інакше віталися з людиною, яка зайнята працею. В сільських місцевостях Галичини, коли застали когось за роботою, кажуть "Дай, Боже, щастя", у відповідь чують: "Дай, Боже, й вам". Відказують також "Дай, Боже, здоров'я". Загалом по Україні вітанням із зайнятими працею є "Боже помагай" або "Помагай Біг". Раніше воно могло бути тільки побажанням, а з часом стало вітанням. Радянська доба забрала Бога, і такі форми пропали. Й хоч дехто тепер у церкву мало не в'їжджає на "мерседесі", ці звертання вже важко повернути — час минув.
У церкві людина мала спочатку помолитися, а потім стиха привітатися. Так само при покійнику — помолилися за упокій душі, а потім уже віталися з присутніми. На заході України по селах досі вітаються "Слава Ісусу Христу". Відповідь — "Слава навіки". На сході — "Слава Йсу". Варіанти відповідей по регіонах: "Слава на віки Богу", "Слава Богу святому", плюс поєднують "Слава на віки Богу святому".
В народному мовленні досі збереглося "З неділею святою", "Будьте здорові з Новим роком", "Будьте здорові з Василем". Це є по селах, і дуже не хочеться, щоб забулось.
Інтелігентні люди вітаються формами: "Вітаю тебе/вас". "Радий тебе/вас бачити", "Радий вітати/привітати", "Моє шанування". У набагато ширших соціальних колах кажуть "Доброго здоров'я!". Націоналісти і патріоти, особливо на свята, люблять вітатися "Слава Україні!". Відповідати треба "Героям слава!".
Мої нові студенти завжди звертають увагу, як по-різному з ними прощаюся: до побачення, щасливо, до зустрічі, щасти вам, на все добре, бувайте здорові, хай щастить. Та коли один студент мені сказав "бувайте" — розсміялася. Приятелеві і "тримайся" сказати можна.
Коментарі
15