Пʼятниця, 08 січня 2016 07:40

"У нас на одного вчителя припадає вісім учнів, у європейських країнах — 17"

Автор: Сергій Старостенко
Заступник міністра освіти Павло Хобзей: ”Якщо ми хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Вона дасть ефективність у всіх галузях”
Заступник міністра освіти Павло Хобзей: ”Якщо ми хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Вона дасть ефективність у всіх галузях”

— Зміни в освіті відбудуться 2018-го. Зараз маємо прийняти низку законів. Найголовніший — про освіту. За ним навчання у школі триватиме 12 років. Буде чотири роки початкової школи, п'ять років — базової і 3-річна старша школа, — каже заступник міністра освіти 55-річний Павло Хобзей. Він погоджується зустрітися в неділю ввечері у Львові. На зустріч приходить пішки. Одягнутий у джинси й пуховик. Говоримо про реформи в освітній сфері.

— Діти, які 2018-го закінчать дев'ятий клас і захочуть продовжити середню освіту, муситимуть здати зовнішнє незалежне оцінювання. Далі, залежно від нахилу й академічних досягнень дитини, — навчання за трьома напрямками. Перший — загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують вступати до вузів. Другий і третій напрямки — спеціальна освіта, ліцей і коледж. Ліцей готуватиме кваліфікованого робітника, а коледж — керівника середньої ланки на виробництві чи у сфері послуг. З атестатом професійного ліцею чи коледжу можна вступати до університету.

Де будуть розташовані старші школи?

— Це один із напрямків реформ. У законі ми записали, що в ліцеї може бути не менше 75 учнів на паралелі. Або 100, якщо заклад багатопрофільний. Учні вибиратимуть предмети для поглибленого вивчення — не більше восьми на семестр. Маємо подолати неефективну багатопредметність у школі.

У містах із цим проблем немає. А от у сільській місцевості учнів мало. У 80 відсотках шкіл є один клас, в якому не більше 20 учнів. Тож багатопрофільних ліцеїв тут буде мало. Треба або довозити на навчання, або влаштовувати пришкільні гуртожитки.

Старшу школу організуємо після децентралізації й адміністративно-територіальної реформи. Дошкільна, початкова й основна школа по дев'ятий клас будуть підпорядковані об'єднаній громаді. А старша — повіту, об'єднанню кількох районів. На один теперішній район буде приблизно три старші школи. На конкурсній основі обиратимуть керівників. Директору надамо право набирати вчителів.

Які переваги 12-річки?

— У Європі ви не знайдете країни, де навчання тривало б 11 років. На ринку праці все менше місця для некваліфікованої роботи. Її виконують розумні машини. Європейські країни зрозуміли, що краще вкладати в людину, ніж скорочувати навчання й платити безробітним.

Зараз у старших класах є 14 предметів на семестр. Один урок на тиждень — це неефективно. У профільній школі учні матимуть у семестрі сім-вісім предметів. Частина з них обов'язкові — українська мова, іноземна. Частина — за вибором учня. Вибиратимуть також рівень — загальний чи поглиблений.

Відпаде необхідність у репетиторстві. Якщо дитина у фізико-математичному ліцеї має на тиждень вісім годин математики, а у звичайній школі — чотири, то на ЗНО вони будуть у нерівних умовах. Ще чотири години треба надолужувати з репетитором.

Але чому тести орієнтуються на спеціалізовані школи, а не загальноосвітні?

— Бо університети хочуть кращих.

Розмову перебиває телефонний дзвінок. Павло Кузьмович довго обговорює друк шкільних підручників. Пояснює, що розмовляв із міністром.

Зовнішнє незалежне оцінювання в суспільстві сприймають позитивно. Багато дітей без хабарів вступають до вузів. Але експерти кажуть, що бал для вступу мав би бути вищим. Бо знання абітурієнтів низькі. Чи варто підвищити вступний бал?

— Кожен вуз має право ставити ті бали, з якими він братиме студентів. Цим скористався Український католицький університет. На історичну програму треба мати не менше 150 з історії. Так, ми недобрали студентів. Що ж, кожен заклад обирає пріоритети: або багато студентів, або високий рівень.

У школу через низькі зар­плати не йдуть молоді вчителі. Авторитет професії впав. Чи вирішить проблему лише підвищення зарплатні?

— Безумовно, це підніме авторитет учителя. Та щоб підняти зарплату — спершу треба оптимізувати школу. Один з показників ефективності — скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас — вісім. У європейських країнах — 17. Зарплата забирає майже 80 відсотків виділених на школу коштів. Підняти удвічі зарплати при тій же кількості вчителів не вдасться.

Не можна проводити реформу, не змінюючи умов ­праці. Щоб учитель захотів добиратися до школи в інший населений пункт, треба його ­заохотити не лише грошима. Мають бути обладнані лабораторії, кабінети — біології, фізики, географії. Попри скрутну економічну ситуацію, уряд виділив 100 мільйонів гривень на обладнання, цифрові лабораторії в кабінетах фізики.

Якщо хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Це дасть ефективність у всіх галузях. Ось зараз батьківський комітет пише заяву про звільнення негуманного вчителя, а директор не може його звільнити. Бо той відсудить і повернеться до школи.

У нових законах щось прописано про подолання корупції в освіті?

— Видатки на освіту не покривають нічого, крім комуналки й зарплати. Все, що є у школі, — заслуга батьків. З іншого боку — як це зробити прозорим? У цих економічних умовах школа буде розраховувати на допомогу громади.

Але в базовому законі про освіту є стаття "Академічна доброчесність". Ідеться про інший бік корупції — списування. Треба заборонити друкування книжок, що дають готові розв'язки задач. Це така сама крадіжка, як і матеріальної речі.

В Україні критично бракує кваліфікованих робітників. Як перезапустити професійну освіту?

– 80 відсотків ­випускників шкіл продовжують ­навчання у вузах. Лише 20 ідуть у професійну освіту. Люди з вищими освітами не можуть знайти роботу, йдуть на біржу праці, перекваліфіковуються на робітничі професії. Це недоцільно. Нормальна пропорція 40 на 60, де 60 відсотків — абітурієнти вузів.

У Союзі заводи давали обладнання для профтехучилищ. В незалежній Україні училища перейшли в підпорядкування освіти, заводи позакривалися. Навчальне обладнання дороге. Тому будуть створені регіональні професійні заклади шляхом об'єднання кількох нинішніх.

Сьогодні випускник мало якого вузу володіє іноземною. Програмісти вивчають її самотужки, хтось іде на курси. ­Глава уряду доручив Міністерству освіти розробити програму вивчення іноземної в школах. З чого почнете?

— Знання іноземної — завдання школи. У нас понад 80 відсот­ків школярів вивчають англійську. Потім за кількістю йде німецька, французька, і значно менше — іспанська. Таке завдання легше виконувати, бо маємо добрих партнерів — Британську раду, Ґете-інститут, Альянс франсез, Інститут Сервантеса. Вони мають досвід вивчення цих мов у різних країнах світу.

В Українському католицькому університеті прийняли програму вивчення іноземної без вказівки міністерства. Бакалавр мусить мати рівень В1 (є шість рівнів володіння мовою — від базового до практично бездоганного: А1 та А2 — елементарний користувач, В1 та В2 — незалежний користувач, С1 та С2 — досвідчений користувач. — "ГПУ"). Інакше не отримає диплом. На першому курсі — три пари іноземної, на другому-третьому — по дві. Після другого курсу є обов'язкова тритижнева англомовна школа. Принаймні два предмети мусять викладатися англійською на старших курсах, щоб було англомовне середовище.

Але це — вольове рішення вчених рад. Бо години для підготовки фахівця віддаєте на іноземну. Це теж одна з причин, чому ми робимо 12-річку. Хочемо, щоб дев'ятий клас вийшов на рівень А2, а профільний ліцей — на В1 і В2 — для поглибленої програми.

Близько 21.00 разом виходимо з бізнес-центру. На вул. Франка Павло Хобзей застрибує в перший трамвай, що їде в Залізничний район Львова.

Був проректором Українського католицького університету

Павло Хобзей народився в місті Інта, Комі АРСР. 1969‑го родина переїхала до Калуша Івано-Франківської області. Батько — гірничий інженер, політв'язень і громадський діяч. Помер 2006 року. Мати теж була в українському підпіллі, репресована. Мешкає у Львові.

Навчався у Київській фізико-математичній школі-інтернаті при Університеті імені Шевченка. Закінчив механіко-математичний факультет та аспірантуру КНУ, докторантуру Академії державного управління при президентові України. Кандидат фізико-математичних наук.

Працював в Інституті прикладних проблем механіки й математики у Львові. Був першим директором фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені Франка.

Вісім років очолював міське управління освіти у Львові та п'ять років — обласне. Керував регіональним центром тестування фонду "Відродження". Був проректором Українського католицького університету.

21 жовтня 2015 року призначений заступником міністра освіти й науки.

Захоплюється класичною музикою. Мріє поїхати в Тибет.

Мешкає у Львові. Дружина 51-річна Наталія — діалектолог, завідувач відділу української мови Інституту українознавства, керівник проекту і співавтор "Львівського лексикону". Мають двох синів.

Зараз ви читаєте новину «"У нас на одного вчителя припадає вісім учнів, у європейських країнах — 17"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Loading...
работа в Харькове инженером-экологом тесты игры онлайн