Тиждень у столичному Маріїнському парку навпроти будівлі Кабінету Міністрів голодують два десятки чорнобильців. Протестують проти відмови влади виконувати судові рішення з виплати збільшених пенсій. Окружний адмінсуд Києва заборонив тут проводити масові акції та встановлювати намети.
— Сегодня к нам приехали две "скорые", — розказує в понеділок уранці 47-річний Олександр Гудований із міста Первомайськ на Луганщині. Він — ліквідатор аварії на ЧАЕС, інвалід ІІІ групи. — Первая — через 20 минут после того, как вызвали. Пробки. И то попросились ехать по встречке. Вторая подъехала, когда третьему нашему стало плохо.
На лавці неподалік машини "швидкої" сидить 53-річний Володимир Рєпін із міста Лисичанськ Луганської області. Він блідий. Голова нахилена. Показує виписку лікарів. Вказано, що має тиск 95х70. Йому зробили уколи вітамінів А, В та глюкози. Від госпіталізації відмовився.
— Начало сердечко калатать, закружилась голова, давление упало, хлопцы вызвали "скорую", — розказує. Переводить подих. — Два приступа без "скорой" пережил. Меня домой отправляют, но я не хочу. Как я их брошу?
Каже, що в нього пенсія була трохи більше 7 тис. грн. Показує мобілку і есемескою від "Укргазбанку" про нарахування пенсій. Там стоїть сума 1262 грн.
До Рєпіна підходить священик із Черкас Борис Бродовський, 57 років. Він теж ліквідатор аварії на ЧАЕС. 1 листопада разом з афганцями та чорнобильцями протестував під Верховною Радою проти скасування пільг. Записує номер телефону Володимира Рєпіна.
— Я тут буду два-три дні, — обіцяє.
Четверо чорнобильців розливають окріп у пластикові стаканчики. Кидають туди пакетики чорного чаю. За ними спостерігають 10 міліціонерів. За 40 м стоїть автобус із "беркутівцями". Їх там близько двох десятків.
— Мне меряли давление, сахар. У меня сахарный диабет, — каже 51-річний Олександр Смаглов із міста Первомайськ. Його теж оглядали лікарі. — Мне вчера было плохо. Таблетки глотал. Не хотели "скорую" вызывать. Решили, что я с Володей (Рєпіним. — "ГПУ") еду домой. Но мы подлечимся и обязательно вернемся.
— Всего оказали помощь семерым, — додає голова Первомайської організації "Союз Чорнобиль" 56-річний Микола Костєв. У нього в лівій ніздрі стирчить шматок білої тканини, аби кров не йшла носом. — У них гипертония, сердечные приступы. Есть люди после инсульта. Двое уже уехали — со Львова и Донецка. Ночь у нас прошла в листьях с друзьями человека — собаками. А друзья человека из Кабмина спали дома.
Парком ідуть 10 чоловіків з великими пакетами. Підходять до лавок, обіймаються з голодувальниками.
— Мы будем голодать, своих на войне не бросают, — каже один із прибулих, інвалід ІІ групи 46-річний Юрій Безменов із Лисичанська. — Привезли теплые вещи.
Біля наметового містечка донецьких чорнобильців продовжують мітингувати близько 500 людей. У ніч на 1 грудня місцевий окружний адмінсуд повторно заборонив акцію протесту, постановив негайно знести містечко. Але в сквері біля управління Пенсійного фонду стоять 20 наметів.
2 грудня чорнобильці виклали в інтернет нові вимоги. До виплати пенсій додали вимогу дострокових виборів президента і Верховної Ради.
— Гарант не соответствует занимаемой должности, — пояснює один з учасників відеозвернення, чорнобилець Едуард Капустін, 46 років. — Если чиновник номер один в стране не справляется с обязанностями, он должен уволиться.
Якийсь чоловік мовчки простягає Капустіну 30 грн. Не називається.
В армійському наметі на 40 місць голодують 17. Посередині стоїть УФО-обігрівач. Намет поставили на місце знесеного 27 листопада, коли загинув один із протестуючих Геннадій Конопльов. Його розкладачку поставили в кут нового намету як знак пам'яті. На неї кладуть квіти.
Комендант наметового містечка 52-річний Володимир Деркач показує нові заяви від охочих узяти участь у протесті. Голодування в таборі відбувається по черзі, кожен голодує, скільки дозволяє організм.
— Вот, смотрите, сегодня записались еще четверо новеньких из Запорожья.
Майже три тижні мітингують чорнобильці в парку навпроти обладміністрації в Луганську. Встановили два армійські намети: дво- та 30-місний. Усередині — дерев'яні лави, плакати, обігрівачі.
— Мы с Белокуратинского района, — всередині чергують двоє чоловіків. — Нас тут мало, многие едут в Киев.
На великому наметі — червоний прапор із надписом "Чорнобиль". На плакатах написано: "Азарова и Тигипка — в отставку". "За Украину. За верховенство права", "Кабмин! Руки прочь от чернобыльского закона".
Намети охороняють двоє міліціонерів. Зранку сюди приходять від 30 до 50 мітингувальників. Після обіду розходяться.
— К нам только раз выходил губернатор Владимир Пристюк. Ефремов (керівник парламентської фракції Партії регіонів. — "ГПУ") был. Но мы его не хотим слушать, он нас предал.
Коментарі
1