Жителька села Талдиківка на Черкащині зорює поле запряженими коровами. Фото зроблене 1933-го. За рік до цього голів колгоспу й сільської ради звинуватили, що село зірвало хлібозаготівлю. Призначили більш віддане керівництво. Від голоду село майже наполовину вимерло.
— Моя сусідка баба Паша робила в патронаті, це як дитячі ясла. Давали галушку чи затірку, щоб діти хоч якось жили. В селі зникали діти. То вони нікого не випускали, але декому вдавалося втекти. Бо в ярах за селом росла трава з довгим солодким коренем. Більше тих дітей ніхто не бачив. Виявляється, що в одній сім'ї батьки ловили чужих дітей і вбивали. М'ясо солили, щоб годувати своїх дітей. Про це дізналися, коли весною 1934-го вивозили з їхнього двору гній. У середині наткнулися на дитячі черепи, — розповідає жителька села Худяки на Черкащині 66-річна Марія Євтушенко.
Наприкінці 1950-х село Талдиківка перестало існувати. Його разом із понад 60 іншими затопили Кременчуцьким водосховищем, а людей переселили в Худяки.
2 
1
Коментарі