— Рік тому три години розмовляла з Романом Іваничуком. Збирала інформацію для другого видання книжки "RECвізити". Скаржився, що втомлюється, послабився зір. Коли ходить вулицями, голова паморочиться, — розповідає куратор книжкових проектів і літературних програм 30-річна Тетяна Терен.
У суботу, 17 вересня, у Львові помер письменник Роман Іваничук. Йому було 87 років. Написав історичні романи "Мальви", "Черлене вино", "Манускрипт з вулиці Руської", "Четвертий вимір", "Журавлиний крик".
Організовував Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Входив у Народний рух України. З 1990-го по 1994-й був депутатом Верховної Ради.
— Роман Іванович жартував на тему старості, — продовжує Тетяна Терен. — Розповів, що колись запитав у свого товариша Романа Кудлика, як той себе почуває. Друг відповів, що його мучить вірус СКС. "Це означало — старість, курва, старість. Чую, як той вірус і до мене добирається", — казав Іваничук. Ніколи не ходив до лікарів. Бо мав успадковану від мами гуцульську кров. Також допомагали бринза й мед.
Роман Іваничук народився в селі Трач Косівського району на Івано-Франківщині. 1961 року переїхав до Львова. Вулицями міста ходив із гуцульською барткою (топірець із довгим держаком. — ГПУ). Вірив, що вона відвертає грім і град.
— Вірю у прикмети, — розповідав Роман Іванович на святкуванні свого 80-річчя. — У Космачі мені ворожка по руці нагадала, що помру у 87. Недавно захворів, подумав — збрехала. Але одужав. Тепер ще зо сім років проживу.
Романа Іваничука поховали в понеділок, 19 вересня, у родинному склепі на Личаківському цвинтарі у центрі Львова. Вдовою залишилася письменниця Ніна Бічуя. Вона — друга дружина Романа Івановича. Перша, Софія, померла. З нею Іваничук виховав сина Ярему та доньку Наталію. Мав четверо онуків.
8 
35413
Коментарі