"Подзвонила. Відповів якийсь сепаратист"

— Вірила, що Дмитро живий, до останнього. Думала, в полоні. У вересні минулого року прийшов до мене ві сні й каже: "Мамо, шукайте мої документи". Тоді якраз невідомі тіла в Дніпропетровську хоронили, — розповідає 48-річна Марія Пацино із села Голови Верховинського району на Прикарпатті. Тест ДНК довів, що серед тіл невідомих, яких тимчасово поховали в Дніпропетровську, був і її 25-річний син.

У січні на телефон матері прийшло повідомлення, що син з'явився в мережі.

— Подзвонила. Відповів якийсь сепаратист. Розказав, що він живе недалеко від Іловайська. Пояснив, коли тіла наших солдатів забирали, то їхні мобільні повикидали. Він собі підняв. Хоча знаю, що наших солдатів грабували. Їх у морг голими привезли.

У селі на честь Дмитра Пацино біля школи встановили меморіальну дошку.

— Про нас пам'ятають, допомогу щомісяця обласне МВС перечислює. Стоїмо в черзі на квартиру, — каже мати.

×