— Більшість житла хасиди вже викупили. Самі своїм здають. А наші люди продають, бо тут постійний шум. Колись паломники приїжджали на тиждень, а тепер є цілий рік, — говорять місцеві у дворі 9-поверхівки на вул. Пушкіна в місті Умань на Черкащині.
На сусідній лавці співає компанія хасидів. Понад 20 тис. паломників приїхали цього року в Умань зустріти юдейський Новий рік — Рош а-Шана — на могилу свого праведника рабі Нахмана. Святкувати почали 24 вересня.
В'їзд у район паломництва перекритий міліцейськими блокпостами. Пропускають тільки хасидів, працівників їдалень, продавщиць. У всіх перевіряють перепустки. У місцевих — прописку.
Хасиди ходять групами, з чоловіками багато хлопчиків трьох-п'яти років. У всіх на головах кіпи. Більшість у джинсах та светрах. Заможніші одягнені в атласні халати та хутряні круглі шапки.
— По телевізору кажуть, що уманчани по 500 доларів з паломника беруть. Де такі гроші бачили? За квартиру кожен із них платить по 100–250 доларів за тиждень. Вони приїжджають — і ціни на все зростають. Яйця недавно були по 12, а зараз 16–17 гривень за десяток, — каже чоловік років 60, який іде неподалік блокпосту.
Метрів за 100 — їдальня для паломників. Вона вміщує 12 тис. чоловік. Їжу по талонах видають хасидам, які купили тур в Ізраїлі. Навпроти — з три десятки паломників стоять у черзі до автоматів, де можна безкоштовно взяти каву та печиво.
По вулиці розкидане сміття, паперові стакани.
— Ми здаємо будинок давно. Кілька років підряд у нас зупиняється равин зі свитою, — Євгенія Заболотна, 59 років, із чоловіком Леонідом Івановичем прийшли перевірити порядок у своєму домі. На час свята перебираються до родичів. — Перед приїздом все прибираємо, ставимо більше меблів. До квартирантів приходять митися ті, в кого немає гарячої води. За ці дні по лічильнику набігає більше, ніж вся наша сім'я використовує за місяць. Ті роки було брудно, а тепер вони наймають, щоб прибирала їхня жінка. Безкоштовні їдальні тільки недавно з'явилися, до того хасиди готували у квартирах. Хазяїна не попереджали. Кухня працювала безперестанку — жарилося, шкварилося, все в олії, закаптюжене. За тиждень треба було робити ремонт. А ще велика біда була в багатоповерхівках, коли воду давали по годинах. Паломники пішли молитися, крани повідкривали. Увечері воду дали — затопило всі нижні поверхи. Ремонт мали робити всі — хто брав приїжджих і хто не брав. Ще років 15 назад була фірма, що привозила хасидів, відповідала за них. Щось поб'ють — компенсація. А зараз кожен сам шукає. Паломники — це лотерея. Можна виграти, а можна без хати лишитися, бо спалять ненароком.
— Викручую лампочку в холодильнику. Бо у свято їм не можна нічого робити. Якщо відкрив холодильник і там загорілася лампа — вже согрішив, — каже Леонід Іванович. — Якось прихожу, а вони у холодильник рушник запхали — щоб постійно був відкритий. Там гулі льоду намерзли, чуть не згорів.
Хасиди відмовляються фотографуватися. У суботу їм не можна.
Говорити теж не хочуть. На запис розмови з ними на диктофон не погоджуються — це вважатиметься роботою. Кілька молодих підходять і голосно кажуть: "Путін — х...ло! Б...дь! Пі…с!". Те саме повторюють хлопчаки з пейсами і регочуть.
Близько 19.00, після сходу першої зірки, людей більшає — паломники виходять на вулицю продовжувати святкування. За годину вже не можна протиснутися. Всі співають, моляться. Дехто біжить із валізами до автобусів — кілька тисяч від'їжджають цієї ночі. У небо запускають салют. Хасиди кричать, плещуть у долоні. Підлітки світять лазерами з вікон, у всіх будівлях горить світло.
— В Умані розташована важлива святиня для кожного хасида — могила рабі Нахмана, — каже Іцхак Нейман, 34 роки. Приїхав з Ізраїлю. Говорить англійською. Витратив за п'ять днів $1 тис. — Ми боялися їхати, дзвонили знайомим, які тут живуть. Вони пояснили, що Донбас далеко. Ми молимося, щоб в Україні був мир.
350 доларів щонайменше коштує для хасидів поїздка святими місцями в Україні. В Умані перед територією паломництва припарковано близько сотні мікроавтобусів. На них оголошення івритом та англійською: "Брацлав, Меджибіж, Бердичів, Київ, Бориспіль, Одеса". Таксисти за виклик по місту беруть $10–15. Мікроавтобус до Борисполя — від $250. Поїздка до Києва на "Лексусі" — $300.
3 
1
Коментарі