Минулого тижня офіцери частин, які брали участь в обороні Дебальцевого на Донеччині, написали листа президенту Петрові Порошенку. Звинувачують Генеральний штаб у некомпетентності й вимагають його негайної відставки. Звернення підписали офіцери 128-ї бригади, 25-го, 40-го та 54-го батальйонів.
"Шановний Петре Олексійовичу! Звертаємося до Вас із вимогою вжити заходів щодо заміни керівництва Генштабу. Обставини битви за Дебальцеве вкотре виявили, що найнебезпечніший противник Збройних сил — власний Генеральний штаб.
За більш як 6-місячне існування Дебальцевського виступу керівництво і штаби сектора "С" проявили тотальну некомпетентність у питаннях тактики, оперативного управління та планування. Рішення про розміщення опорних пунктів і резервів по лінії оборони приймалися на основі паперових карт. Без розвідки місцевості, не кажучи вже про розвідку позицій противника. Ні командування сектора, ні командування АТО не вживали заходів для вчасного поповнення людських ресурсів та озброєнь. Кількість ствольної артилерії у 128-й бригаді зменшилася на 70%. А чотири САУ, які прибули за програмою поповнення втрат, були тільки пофарбовані. Навіть не зняті з консервації. Вони вийшли з ладу протягом трьох діб.
Багаторазова перевага противника вела до неминучої загибелі наших підрозділів на опорних пунктах. А після втрати ключових позицій призвела б до розгрому всього угруповання Збройних сил в Дебальцевому. Тобто загибелі або полону більш як 2 тис. військовослужбовців.
Командування стягнуло на свою охорону найбільш боєздатні підрозділи. При цьому в самому "вузькому" місці між населеним пунктом Калинівка, зайнятим противником, і "порожнім" населеним пунктом Логвинове оборону тримали чотири бійці 54-го розвідбатальйону на несправній машині. Тому противник закріпився на "дорозі життя" без бою.
Офіцери поставили питання про організоване виведення військ з оточення незалежно від рішення "уповноважених штабів". Було розроблено план артилерійської підготовки і супроводу відведення військ. До 2.00 18 лютого сформовані колони пішли на прорив. За підрозділами 128-ї бригади потягнулися інші підрозділи Збройних сил, Національної гвардії та міліції.
Поточний стан Генштабу спричиняє бездарні втрати особового складу і техніки, а також подальшу окупацію противником української території. Недовіра власному командуванню знижує бойовий дух і стійкість підрозділів".
12 березня лист з'явився в інтернеті. Прес-служба Генштабу назвала його провокацією. На сайті Міноборони виклали відео й письмові звернення офіцерів. 13 березня командир 128-ї гірсько-піхотної бригади Сергій Шаптала заперечив, що підписував лист. Те саме заявив в. о. командира 40-го окремого мотопіхотного батальйону Павло Федосенко.
— Основними підписантами цього листа були командири, які керували опорними пунктами під Дебальцевим. А спростовував заступник по тилу, який виконував обов'язки комбата, — коментує 47-річний Микола Колесник. Він — куратор 40-го батальйону "Кривбас" від Дніпропетровської облдержадміністрації. — Не всі витримують тиск. Я говорив з офіцерами. Їх змушують спростовувати заяву. Але більшість свої підписи не відкликають. Думку військових ніхто не хоче чути, бо випливуть страшні речі і по Дебальцевому, і по Іловайську. Кожна проблема має своє прізвище. Хтось має відповідати за операції, де сотні загиблих, зниклих безвісти, поранених.
— Причини появи цього листа — невдоволення військових діями і Генштабу, і верховного головнокомандувача, який не може прийняти адекватного військово-політичного рішення. І цим прирікає країну на капітуляцію, — вважає експерт Григорій Перепелиця, 61 рік. — Лист з'явився тільки зараз, бо комбати не одразу порахували втрати. Відхід з оточення в Дебальцевому відбувався хаотично, без будь-якої організації з боку Генштабу. А президент усіх запевнив, що це була успішна операція. Виявилося, що глава держави не знав, скільки ми втратили. Перший час казав, що 100 осіб.
Генерали бояться за свої посади, тому й називають цей лист підробкою. Влада все вважає підробкою. Реформ не проводять — винна війна. Люди невдоволені — провокація Росії. Ігнорування невдоволення людей зі зброєю може призвести до того, що вони зорганізуються. І шукатимуть політичну силу, яка їх почує.
3 
1
Коментарі