Ексклюзиви
пʼятниця, 06 лютого 2015 06:55

"Наші відступили, а хлопці попали в оточення"

Автор: ФОТО З САЙТА www.youtube.com
  23-річному Станіславові Стовбану з Калуша на Івано-Франківщині ампутували ліву ногу в лікарні Донецька. Праву – врятували. Солдат потрапив у полон 21 січня. Травми отримав, коли його з товаришами привалили плити в Донецькому аеропорту
23-річному Станіславові Стовбану з Калуша на Івано-Франківщині ампутували ліву ногу в лікарні Донецька. Праву – врятували. Солдат потрапив у полон 21 січня. Травми отримав, коли його з товаришами привалили плити в Донецькому аеропорту

— Мій син у полоні шостий місяць. Зверталася до СБУ, Володимира Рубана з Центру зі звільнення полонених, Генштабу, місії ОБСЄ, Червоного Хреста. Кажуть, усіх міняємо, якби тільки інша сторона хотіла. А ­де­енерівці говорять: міняємо на тих, хто нам треба, — розповідає 42-річна Лариса Горова з міста Чигирин Черкаської області.

Її син Денис Гненний, 22 роки, служив у Кіровоградському полку спецпризначення. 27 серпня разом із товаришами потрапив у полон. Кілька разів їхні прізвища вносили до списків на обмін, але не обмінювали. 29 січня Лариса разом із матерями інших полонених записала відео­звернення до президента, щоб посприяв звільненню бійців.

Дениса тримають у підвалі СБУ в Донецьку. Кілька разів дзвонив родичам.

— 24 серпня Денис останній раз виходив на зв'язок. Були на завданні. Ніби пораненого вивозили. Доки вони там були, наші відступили, а хлопці попали в оточення. Прорватися не могли. По них посилали машину, але вона попала під обстріл. 27‑го їх взяли в полон. Денис дзвонив 30 серпня. Вже був у Донецьку. Дзвонив якийсь офіцер з тієї сторони. Сказав, що їх обміняють, а на кого — наша влада знає. Було кілька хвилин. Денис сказав, що живий. Форму і берці в них забрали. Щоб хоч якось спати обладнали під ліжка металеві полиці архіву. Потім ще дзвонив, коли їх виводили на роботу в місто. Із сином — хлопці з батальйону "Донбас". Вони старші. Дуже підтримують його. Мені через знайомих вдалося знайти чоловіка, який погодився занести передачу до будівлі СБУ. Спочатку дзвонила до друга Дениса, що живе в Донецьку. Він відмовився, бо можуть судити за допомогу українській армії. А цей чоловік погодився. Пересилала йому гроші на картку. Він купляв печиво, цукерки, цигарки, чай. Якось Денис попросив, щоб передала три куртки. Їх захопили в полон влітку, у футболках сиділи до жовтня. Але курток не віддали. Говорить, що годують зранку і вечері. Дають пісний суп і кашу. У січні до них у підвал посадили полонених кіборгів. Серед них наш земляк Вадим Бабенко.

Денис навчається на юриста в Черкаському національному університеті. Служити пішов за контрактом.

— Дзвонила в університет, щоб не виключили. Вже мав би диплом захистити. Як дзвонить, розпитує за дім, за друзів. Каже, всі сняться. З дому поїхав по тривозі 3 березня торік. Останній раз бачилися 27 липня. Сину дали 10 днів відпустки. Разів п'ять-сім казали, що Денис є у списках на обмін. Було таке, що вони вже сиділи в автобусі. А потім вели назад у підвал.

600 українських військових перебувають у полоні бойовиків. Серед них 184 солдати Збройних сил, зокрема більш як 20 кіборгів із Донецького аеропорту, кажуть у Генштабі. Інші полонені — добровольці й бійці Нацгвардії. 1 лютого п'ятьох українських військових звільнили. Обміняли їх на п'ятьох цивільних, яких підозрюють у співпраці з бойовиками.

 

Зараз ви читаєте новину «"Наші відступили, а хлопці попали в оточення"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути