— Ми нікуди звідси не підемо, — каже координатор блокади Криму 45-річний Ленур Іслямов після сутички з бійцями Нацгвардії. Ті намагалися розблокувати підірвані електроопори в селищі Чаплинка на Херсонщині.
У ніч на п'ятницю невідомі підірвали опори двох магістральних ліній електропередач. Окупований Росією Крим залишився без електропостачання. У суботу ввечері 70 озброєних бійців Нацгвардії та батальйону "Херсон" спробували розблокувати пошкоджені опори. Іслямов сказав, що кримські татари, Автомайдан, батальйон "Айдар" і "Правий сектор" не дозволять цього. Почалася сутичка. Під час штовханини вдарили ножем полковника поліції. Активісти кажуть, що серед них теж є постраждалі.
Міністерство енергетики Росії попередило кримчан про відключення світла. Без електрики можуть залишитися 40% споживачів Херсонщини та Миколаївщини, за інформацією українського Міненерго.
У суботу ввечері пошкоджені об'єкти підірвали вдруге. Світло зникло в Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі та Євпаторії. На півострові запровадили режим надзвичайної ситуації. Без електрики залишилися 1,9 млн людей. Понеділок оголосили вихідним, скасували заняття у школах і дитсадках.
— Влада, схоже, зайняла вичікувальну позицію. Бо що б вона зараз не зробила, викличе шквал критики. Та Україна повинна запровадити всебічну блокаду Криму. Ми не маємо сприяти економічній стабільності на цій території. Владі слід допомагати активістам у правовому полі, — вважає політолог 38-річний Олександр Маслак.
— Енергетичні мережі України й Росії пов'язані. Під час перезавантаження Харківська область отримує енергію з РФ. Тож Москва може зробити так, що пів-України сидітиме в темряві, — каже 39-річний Олексій Голобуцький з Агентства моделювання ситуацій. — Легко радіти знеструмленню Криму в теплі перед телевізором. Але опинитися в такій ситуації ніхто не хоче. Росія може повністю припинити торгівлю з нами, не постачатиме газ. Авторитарна країна заради певної мети може дозволити собі все, що завгодно. Чи готові ми до цього? А думку кримчан, більшість яких — проросійські, ми не змінимо. Москва відновить енергопостачання й отримає ще лояльніше ставлення місцевих жителів. Казатимуть: "Хохлы нам плохо делают, а матушка Россия заботится".
Правозахисник 69-річний Семен Глузман вважає, що блокада може посилити міжнаціональну напругу в Криму:
— Це дуже небезпечна гра. Путін — серйозний противник. Він не поступиться. Не варто йти в атаку, розуміючи, що не переможеш у битві. Це емоційне рішення. Розумію кримських татар: у них немає іншої батьківщини. Ситуація трагічна. Боюся, що такі методи озлоблять слов'янське населення півострова проти них. Також ця подія може змінити структуру таємних перемовин, що тривають між Заходом, Росією та Україною.
Опори підірвали вдруге
У суботу, 21 листопада, о 20.00 біля Адміністрації президента у столиці зібралися близько 50 кримських татар. Закликали не допустити кровопролиття на Херсонщині, де стався конфлікт між силовиками й учасниками енергетичної блокади Криму.
До них долучилися активісти Автомайдану і люди, які проводили віче в центрі Києва. Акцію ініціював комітет продовольчої блокади окупованого півострова та уповноважений президента з прав кримських татар Мустафа Джемілєв. Його запросили на розмову до глави держави. Учасників акції оточили нацгвардійці та бійці полку "Київ-1".
— Президент попросив нас дати змогу провести ремонтні роботи. Аби уникнути небезпеки з обірваними проводами. Це — не відновлення мережі, — каже Джемілєв після зустрічі з Порошенком.
Поліція і Нацгвардія відступили. За півгодини розійшлися й активісти. Ще хвилин за 30 стає відомо, що опори повторно підірвали й таки знеструмили півострів.
Андрій ЖИГАЙЛО
2 
1
Коментарі