Четвер, 11 березня 2016 00:55

Документи на вступ до вузу прийматимуть лише через інтернет

Міністерство освіти скоротило на тиждень вступну кампанію до вузів. Триватиме з ­11-го до 27 липня.

— Довше проводити немає сенсу. Бо цьогоріч документи на вступ прийматимуть тільки через інтернет. У попередні роки найбільше заяв абітурієнти несли в перший тиждень роботи комісії. Коротший термін прийому документів дасть можливість відпочити викладачам, які працюють у приймальних комісіях, — каже 31-річна Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки. Розповідає про особливості цьогорічної вступної кампанії.

У кабінеті стоїть великий акваріум. Над ним картина — акриловими фарбами зображені квіти в горщику. У серванті стоять світлини президента Петра Порошенка, ректора Київського університету ім. Шевченка Леоніда Губерського та Інни Совсун.

— Решта речей у кабінеті залишилися від попереднього заступника міністра. Нічого тут не змінювала. Тільки ­картини деякі зняла, — говорить Інна Романівна.

Сідає за стіл. На ньому три стоси паперів, відкритий ноутбук "Епл" і Конституція України. Біля робочого крісла — великий український прапор і дошка.

Чому торік більшість абітурієнтів не подавали заяви через інтернет?

— Торік електронною системою скористалося 35 відсотків абітурієнтів. Люди боялися, що в системі станеться помилка і їх не внесуть у базу даних. Насправді таких випадків не було. У перші дні роботи через перевантаження сайт для прийому заявок міг гальмувати. Цей недолік усунули.

Подаючи документи через інтернет, абітурієнти заощадять час і гроші — не потрібно виходити з дому, кудись їхати. У далекому селі може не бути вдома інтернету. Але до найближчого доступу до мережі абітурієнту все одно простіше дістатися, ніж до вузу.

Що робитимуть у приймальних комісіях?

— Братимуть документи тих, хто вступає за творчим конкурсом або складає іспити. Через приймальні комісії подаватимуть документи люди з обмеженими фізичними можливостями, учасники АТО, представники деяких інших категорій.

Які ще зміни відбудуться?

— Не буде позаконкурсного вступу для деяких категорій абітурієнтів. Зазвичай чиновники використовували його для підняття свого ­рейтингу. Наприклад, колишній президент Янукович зробив такі умови для дітей шахтарів. Подібне рішення нічого не коштувало державі. Просто з усіх бюджетних місць виділили більше для шахтарських дітей. Натомість інші категорії їх недоотримали.

Позаконкурсний вступ використовували нечесні люди. Приміром, торік з його допомогою студентами стали 746 чорнобильців, бо цю довідку легко купити.

На яких умовах вступатимуть сироти?

— Складатимуть іспити у приймальних комісіях. У дітей з інтернатів знання гірші порівняно із середньостатистичними учнями з сімей. Даємо їм шанс вступити. Бо за рік чи два покращити якість освіти при інтернатах неможливо.

Будуть пільги для вступників із Криму?

— Після його анексії до університетів материкової України їдуть вступати кілька сотень абітурієнтів. Щоб стимулювати жителів півострова, створимо для квоти певну кількість безкоштовних місць. Скільки саме — поки що невідомо.

Яка ситуація склалася щодо абітурієнтів з окупованого Донбасу?

— Ті, хто вимушено залишився там, мають можливість закріпитися в українській школі, приїхати й екстерном скласти іспити. Після цього отримають атестат. Більшість так і робить.

За якою схемою працюватиме цьогоріч система пріоритетності?

— У заявці на вступ абітурієнт вписує 15 спеціальностей. На першому місці — найбажаніша, на останньому — та, на яку найменш хоче потрапити. Якщо вистачить балів, за першу хвилю його зарахують на найбажанішу спеціальність. Якщо балів забракне, то на другу — за рахунком у його списку. Торік абітурієнт міг подавати документи не більш як до п'яти університетів на 15 спеціальностей. Цьогоріч можна подавати документи до 15 навчальних закладів.

Заступник міністра перепрошує, кличе помічницю.

— Олю, а принесіть мені чаю, будь ласка.

За 7 хв. бере невелику чашку.

— Олю, а лимона немає? Горло болить.

Чи збільшать мінімальний бал для вступників вузів?

— Зараз мінімальний бал 100. Його можуть збільшувати самі вищі навчальні заклади. Але вони в цьому не зацікавлені. Через зниження народжуваності наприкінці 1990-х — на початку 2000-х кількість абітурієнтів щороку зменшується. Натомість університети готові брати все більше й більше студентів. За останні 10–15 років вузи суттєво розрослися. Університети, які працюють 100–120 років, створили додаткові інститути, кафедри і спеціальності. Виникли нові навчальні заклади, іноді на базі училищ та інститутів. Якщо вузи підвищуватимуть бали, щоб набрати кращих студентів, матимуть недобір на платне навчання. Їм це невигідно.

Лише кілька українських університетів висувають ­жорсткі вимоги на етапі ­конкурсного відбору. Наприклад, у ­Києво-Могилянській академії вступні бали на 20–40 вищі, ніж в інших навчальних закладах. На деякі спеціальності треба набрати 180 балів.

Тобто з кожним роком шанси отримати вищу освіту в абітурієнтів зростають?

— Так, майже всі охочі вступають. Наприклад, торік студентами став 477 151 абітурієнт. Це 80 відсотків випускників шкіл. Із них на бюджет вступили 237 484 особи — 49,8 відсотка зарахованих у вузи. Достатньо набрати мінімальну кількість балів і можна потрапити до університету, інституту чи академії. Це, звісно, не буде Київський університет імені Шевченка. Але студентом закладу з нижчим рейтингом у суспільстві випускник школи стане.

Які спеціальності матимуть високий попит?

— Економіка і право. Також значний конкурс буде на міжнародні право, економіку, відносини. Зростає популярність IT-спеціальностей — бо програмісти мають високі зарплати. Не зменшиться затребуваність філології, перекладу, журналістики.

Кількість бюджетних місць скорочуватимуть?

— Так, не набагато, але скоротимо. Зменшуємо держзамовлення через демографічну ситуацію — з кожним роком меншає абітурієнтів. Така тенденція буде до 2019-го. З 2020 року буде їх приріст, бо з 2003-го народжуваність ­виросла. Проблема й у якості. Можливо, ­варто набрати не 30 потенційних фізиків, а 10. На решту грошей придбати обладнання — аби вони мали можливість проводити досліди й отримати максимально якісну освіту.

Які документи подають у приймальну комісію

Цього року в приймальну комісію подають документи лише пільгові категорії абітурієнтів і ті, хто вступає на творчі спеціальності — ­театральну, хореографічну, художню, фольклорну та інші:

– паспорт;

– ідентифікаційний номер;

– сертифікат ЗНО, бланк з оцінками;

– шкільний чи атестат іншого навчального закладу — училища, технікуму чи гімназії. А також — додаток до атестата;

– шість кольорових фотокарток розміром 3х4 см;

– два конверти;

– хлопці мають принести військовий квиток або посвідчення про приписку.

За рік прочитає 30 книжок

Інна Совсун народилася в Харкові. На бакалавра політології навчалася в Києво-Могилянській академії. Магістерську програму закінчила в Київському університеті ім. Шевченка. У Лундському університеті Швеції отримала звання магістра з європейської політики.

Працювала менеджером освітніх проектів у громадській організації "ОПОРА", очолювала аналітичний Центр дослідження суспільства.

Від 3 березня 2014 року — перший заступник міністра освіти і науки України, за сумісництвом — старший викладач кафедри політології Києво-Могилянської академії.

25 серпня торік службову машину Інни Совсун обстріляли з пістолета. У цей час вона перебувала в кабінеті, в автівці сидів водій. Зловмисником виявився п'яний міліціонер.

Вільно володіє англійською та французькою мовами.

— Часу на захоплення немає. Робота займає 14 годин на день. Маю сина Мартина, йому 3,5 року, — каже Інна Совсун. — ­Люблю подорожувати, подобається Швеція.

Книжки читає переважно англійською — про освітню політику, з урбаністики, політекономії.

— На цей рік поставила мінімальну планку — прочитати 30 книжок. Уже подужала п'ять. Остання — "Гонка між освітою і технологією" Клаудії Ґолдін.

Чоловік Тарас Доронюк працює операційним директором аналітичного центру "ЦЕДОС".

Зараз ви читаєте новину «Документи на вступ до вузу прийматимуть лише через інтернет». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Loading...
Голосів: 1584
Голосування
Хто має очолити тренерський штаб збірної України після Євро-2016?
  • 1) Андрій Шевченко
  • 2) Мирон Маркевич
  • 3) іноземний фахівець
  • 4) уже досвідчений після Євро-2016 Фоменко мав би залишитися на посаді
Переглянути
работа дворник Запорожье http://tvgid.ua/serial/38752/ubijstvo/