— Вирвалася з пекла сюди. Тут спокойно їм і сплю з дітьми, а вдома ступити не могла без розрішенія чоловіка. Забороняв говорити з родичами й сусідами. Всі дєтскі гроші забирав. Мене бив, — каже 38-річна Антоніна Шевченко з села Шляхова Бершадського району на Вінниччині. Виховує синів 2-місячного Віталія і 9-річного Володимира та доньку Алісу, 1 рік. Утекла від чоловіка до кризового центру "Дім Мама". Його відкрили 1 червня в селі Лука-Мелешківська Вінницького району. Поселяють жінок із дітьми, які не мають житла чи втекли від чоловіків.
Будинок для центру купила вінницький підприємець 33-річна Ольга Череватова. За 3-поверховий дім віддала $60 тис.
— Власник скинув 10 тисяч доларів, коли почув, для чого дім оглядаю, — згадує Ольга Череватова. — Про будинок сімейного типу думала з часу, як хотіла всиновити дитину. За законодавством, мала би постійно бути з дітьми. Тоді вирішила по-іншому рятувати жінок, яким нікуди дітися.
Будинок розташований на горбку поряд із лісом та річкою. Навколо — фруктовий сад. У пофарбованих автомобільних шинах висаджені квіти. Перед входом є кілька дитячих візків, гойдалка.
За інтер'єром приміщення нагадує дитсадок. На стінах відбитки дитячих долонь, намальовані тварини, повітряні кульки. Чути запах лаку. Ним покривають дерев'яну підлогу, сходи.
— За місяць все довели до ладу. Хотіли встигнути до дня захисту дітей. Два поверхи готові, третій доробимо згодом. Розмістимо 25 сімей. Волонтери везуть дитячі речі, а попередній власник лишив ліжка й побутову техніку, — говорить Ольга.
Антоніна Шевченко має окрему кімнату з шафою, столом, стільцями, ліжками та колискою.
— Тут поживу рік. За цей час старший синок закінчить четвертий клас. Я розведусь з Тарасом. А на зекономлені дитячі гроші куплю хату в своєму селі Устя, — розповідає Антоніна. — Тут дають безплатні лікарства, харчі. Як виїжджала з села, голова з людьми зібрали нам шість ящиків продуктів.
Донька Аліса грається радянською лялькою із заплутаним волоссям. Загортає її в ковдру. Володимир колише брата.
— Устаю о п'ятій-шостій ранку, як Віталік встане. Погодувала й біжу на кухню готувати сніданок. Потім прибираю, стіраю. Так і день минає, — усміхається Антоніна.
У дворі буде господарство. Придбають козу й курей. Почистять ставок, облаштують дитячий майданчик.
— Із жінками укладаємо договір на місяць, щоб не розслаблялися, — додає Череватова. — У нас не санаторій, де можна полежати. Є розпорядок і графік чергувань. Хтось няньчить дітей, а хтось готує обід і прибирає. Головне — мати не повинна пити й курити.
Жінкам із дітьми до 3 років можуть жити тут до 18 місяців. Приїздять із різних регіонів України, є іноземки. Їх навчають шиттю, бухгалтерської справи, кулінарії та перукарського мистецтва.
6 
35413
Коментарі