На російському НТВ ведучі якось насміхалися з таких "питомо українських" слів, як "спалахуйка" та "розчепірка". Першим ми нібито називаємо запальничку, а другим — парасолю. Щирою правдою таке вважати можуть хіба що щирі недоумки. Хоч, судячи з обговорення у форумах, таких не бракує. І все ж, смішними слова бувають. Їх і вигадувати не треба. От парфуми чеською будуть "вунявкі" — від "вунь" — "запах". Але якщо вдуматися: а чим воно смішніше за російське "благовоніє"?
У Польщі можна натрапити на прохання не пукати. Або навпаки — пукати. Бо "zapukac' do drzwi" — це постукати у двері. Не знаючи таких міжмовних відмінностей, можна щонайменше зніяковіти, а в гіршому разі — на рівному місці вскочити в халепу. Бо ж є і слова, які, будучи однаковими на слух, означають у сусідніх мовах навіть протилежне. Що б ви думали, означає чеською "черстви"? Свіжий. На повного сил юнака кажуть "черстви хлап". Тож коли таке почуєте, — знайте, що то хлоп як дуб, а не якийсь сухар. Перекочовуючи з мови в мову, слова часом підступно наповнюються новими значеннями. Приміром, те, що турецькою склянка — bardak — у нас безлад, а зупинка — durak — телепень.
Гірше з українськими словами, які є і в російській мові, але в нашій мають інше значення. Вони або втрачають свій "український" зміст, або губляться з мови, — про це писав Святослав Караванський. Приміром, слово "плохий" було і в українській — означало "сумирний". А "шумний" — це не голосний, а той, що піниться, шумує. "Письменники, які знали дві мови, уникали таких слів, щоб не дезорієнтувати читачів, бо читачами української літератури за тих часів були росіяни, а також російськомовні українці", — пояснював він у "Секретах української мови". Результат — мова збіднюється.
Здається, що й тепер автори трепетно оминають такі-от "непевні" слівця. Невже досі бояться, що хтось їх не так зрозуміє? Як у тому анекдоті про москвича, який, повертаючись на батьківщину, українську прикордонну вивіску "Нехай щастить!" зрозумів як "Нех...й шастать!".
Правильно слід перекладати так:
едины — одностайні
единственные — єдині
бережно — дбайливо
осторожно — обережно
беспечный — легковажний
безопасний — безпечний
ро́дина — батьківщина
семья — роди́на
век — століття
возраст — вік
корыстный — корисливий
полезный — корисний
великий — величний
большой — великий
уродливый — потворний
красивый на лицо — вродливий
злодей — лиходій
вор — злодій
редкий — рідкісний
жидкий — рідкий
Коментарі
5