"Янукович боїться на люди показуватися"

— Можна спокойно торгувати, клоунів не буде. Янукович, як засадив Юлю в тюрму, боїться на люди показуватися, а Азарову все українське до лампочки, — каже огрядна жінка років із 50 у вишиванці. Розкладає на Сорочинському ярмарку плетені вінки зі штучних квітів. — Воно й на краще. А то нагнали б міліції, шманали би всіх підряд.

У середу, 17 серпня, відкрився ярмарок у селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавщини. Планував приїхати президент Віктор Янукович. Однак за чотири дні до ярмарку візит скасував. Чекали на прем'єр-міністра Миколу Азарова. Але й він не прибув. Із 1999-го, коли ярмарку надали статус національного, це перший рік, коли його відкривали без президента чи когось із керівників уряду.

Об 11.00 у центральному вході з'являються губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко, голова облради Іван Момот і керівник проекту "Сорочинський ярмарок" Світлана Свищева. Чоловіки в темних брюках та білих сорочках. На Свищевій білий костюм із вишитими квітами. Проходять повз головну сцену до садиби Хіврі.

— Цього року площу ярмарку розширили. Добудували павільйони, провели до них світло. На території є шість свердловин, біотуалети. На організацію ярмарку не отримуємо жодної копійки. Ціни за оренду не піднімали останні п'ять років. Але вічно так бути не може. Орендна плата об'єктивна, не завищена. А що торгують китайськими сувенірами — перевірити кожного продавця не можемо, — каже Світлана Свищева.

Організаційний внесок цього року збільшили втричі, беруть по 1,5 тис. грн із майстра. 1 кв. м містового коштує 250 грн за день.

— Завжди був ярмарок, а тепер — базар. Майстрів запхали на край. Тут же й люди не ходять, — говорить склодув 35-річний Валерій Горшков зі Львова. — Пройшовся — половини знайомих немає. Не приїхали, бо дорого.

У центральному ряду продають вишиванки, гобелени, сувеніри. Майстри виходять на край тротуару, ставлять саморобні горщики, кошики. Їх проганяють міліціонери. Просто неба облаштували з десяток кафе. Шашлик продають по 35 грн за шампур, шаурму — по 20. За півлітрову пляшку води просять 5 грн, найдешевше морозиво — 3 грн.

— Мені за палатку сцють, бо туалет дорогий — по 2 гривні, — каже Наталія, яка продає хутряні жилетки і взуття. — Учора дощ був. Товар позаливало, дах погано зашитий. Усе зроблено на халтуру.

Через дорогу від ярмарку на великій галявині розклали свій крам майстри, що не погодилися платити організаційний внесок. Їх близько 500.

— Тричі на годину то складаємося, то розкладаємося, — крізь сльози говорить Марія Рощак із Закарпаття. Виставляє в ряд кошики з лози. — Кажуть, давай, бабо, 2 тищі грошей, або геть звідси. То їхала вторгувати, із собою ніц не брала. Міліція руки крутить, ганяє цілий день. Маю стіко грамот як народна майстриня, у Москву на ярмарок кличуть. А тут, як останню собаку женуть.

×