Збірній потрібен не тренер, а футболісти

Олег Блохін став головним тренером київського "Динамо". Бути водночас наставником збірної України він не захотів. Тому виникло жваве обговорення кандидатур, хто міг би очолити національну команду. Думаю, ця дискусія передчасна. Тому що футбол — справа настільки жива та непередбачувана, що будь-які заяви чи рішення можуть моментально переглянути або взагалі забути.

Варто згадати радянські часи, коли тренером збірної СРСР був Валерій Лобановський. Попервах, у 1974-1976 роках, він разом із Базилевичем очолював водночас "Динамо" і збірну. Коли Валерія Васильовича вдруге запросили до національної команди 1983-го, суміщення вважали неприпустимим. Тому тренер залишив киян і переїхав до Москви. За рік Лобановського звільнили. У рішенні про відставку було зазначено про неприпустимість подальшого запрошення його тренувати збірну СРСР. А за три роки, 1986-го, Лобановський знову став наставником нацкоманди та "динамівців".

Тому в теперішній ситуації не став би виключати можливості повернення до сумісництва. Особливо в разі успішного проведення збірною України двох найближчих поєдинків відбірного турніру. Коли вся країна попросить Блохіна залишитись у збірній, він може відмовитися від свого наміру піти з неї.

Не думаю, що це буде помилка. Тому що проблема національної команди не у тренері. Їй конче потрібні футболісти. Якщо у напад сьогодні немає поставити нікого, окрім Зозулі та Девича, то чим тут може допомогти навіть найгеніальніший фахівець? Зараз в Україні є лише два-три гравці міжнародного рівня. І це, а не особистість тренера, — ключове.

У 2008-2009 роках збірну очолював Олексій Михайличенко. Він сумлінно перебрав усіх можливих кандидатів до неї й дав їм шанс зіграти. Експеримент не вдався. Новачки виявилися слабші за тих, кого мали замінити. Сьогодні становище гірше.

Тож керівники Федерації футболу мають ламати голову не над кандидатурою наставника нацкоманди. Головне — щоб у провідних наших клубах грали перспективні українці, які можуть підсилити збірну. Поки що все йде до протилежного. І коли нічого не зміниться, наступному тренерові доведеться шукати кандидатів до головної команди країни серед натуралізованих іноземців, не потрібних збірним своїх країн. Один із таких за Україну вже виступає.

×