10 червня 2016 року розпочнеться фінальна частина чемпіонату Європи з футболу. Там гратиме вітчизняна національна команда. Чотири роки тому на домашній першості континенту ми не змогли вийти з групи. Спробуємо зробити це наступного літа. Для цього слід посилити склад. Очевидно, що кістяк команди складатимуть футболісти провідних клубів — "Динамо", "Шахтаря", "Дніпра" та "Зорі". Важко уявити, що за півроку у "Волині" чи "Ворсклі" з'явиться футболіст, готовий грати на рівні найсильніших національних команд Європи.

З топ-клубів України тренерський штаб витискає весь наявний кадровий потенціал. Та чи варто звернути увагу на футболістів "Динамо" та "Шахтаря", які народилися в іншій країні, але готові прийняти наше громадянство і грати за збірну України?

— Я проти залучення іноземців до нашої збірної, — каже колишній тренер ФК "Пол­тава" 54-річний Олег Федорчук. — Бо це буде не збірна, а клуб за інтересами. Вважаю, що всі ті гравці, які змінюють громадянство, аби виступати за іншу збірну, ніколи не роблять це щиро. Більше того, справжні майстри, гравці світового рівня ніколи не погодяться грати за іншу збірну. Активно критикував практику запрошення Девича й Едмара до лав збірної України, хоча особисто проти хлопців нічого не маю. За великим рахунком, вони нічого не дали нашій збірній. Тільки загальмували появу в ній молодих, талановитих українців.

Як приклад Федорчук говорить про інші збірні.

— Ірландці, шотландці і валлійці, безумовно, могли б запросити до своїх збірних більш кваліфікованих гравців з Англії. Але не роблять цього. Шотландцям навіть на думку не могло спасти покликати до збірної англійців. Навіщо? Тим більше, цього ніколи не зрозуміли б їхні вболівальники. Ті ж словенці, з якими ми нещодавно змагалися, мають кращу економічну ситуацію, ніж представники інших республік колишньої Югославії. Тобто за бажання могли би запросити гравців із Боснії, Македонії чи Чорногорії, які допомогли б їм пробитися на чемпіонат Європи. Однак свідомо не зробили цього. І нам не варто йти таким хибним шляхом.

Олег Вікторович згадує про луганську "Зорю".

— Хіба команда Юрія Вернидуба стала гірше грати відтоді, як позбулися своїх незіркових легіонерів? Були часи, коли хлопці чотири місяці сиділи без зарплати. Хтось чув їхні скарги? А якби були іноземці? На моїй пам'яті лише збірна Росії активно залучала колишніх українців до своїх лав. Пам'ятаємо часи, коли за збірну Росії грали Цимбалар, Нікіфоров, Онопко, Юран, Канчельскіс, Семак та інші. І що, збірна Росії колись вийшла із групи на Кубку світу-1994? Що дали росіянам ці зрадники? Нічого.

Федорчук погоджується запросити іноземців з українським корінням.

— Якби з Аргентини чи іншої країни запросили якогось нащадка українських переселенців, погодився б. Здається, свого часу хотіли запросити аргентинця з українським корінням Дієго Климовича. Але звати Тайсона, Марлоса чи Мораеша до збірної України не варто. У нас є талановита молодь. Торік вихованці "Шахтаря" грали у фіналі юнацької Ліги чемпіонів. Треба не дивитися на чотири сторони світу, а вміти шукати гравців у своїй країні.

Іспанці виграли чемпіонат Європи з бразильським опорником

Натуралізацією футболістів не гребують провідні збірні світу. І гравці, народжені в інших країнах, допомагають їм здобувати найвищі титули.

1. Мауро Каморанезі

Народився у Буенос-Айресі, столиці Аргентини. 2000-го, коли мав 22 роки, переїхав грати в Італію. Його запросила "Верона". За три роки дебютував у складі італійської збірної, на той час уже виступав за найтитулованіший клуб країни — туринський "Ювентус".

На Кубку світу-2006 був основним правим півзахисником команди, що виграла турнір.

2. Маркос Сенна

Народився у Сан-Пауло, Бразилія. 2002-го, коли мав 26 років, переїхав в Іспанію, грав за місцевий "Вільярреал".

2006-го провів перший матч за іспанську національну команду. Тодішні підопічні Луїса Арагонеса гарно провели відбірковий турнір до Євро-2008 і перемогли у його фінальній частині. Цього їм не вдавалося 44 роки. Сенна був ключовим гравцем у схемі 1–4–1–3–2, грав опорного півзахисника.

3. Мирослав Клозе

Найкращий бомбардир в історії фінальних частин Кубка світу. Торік 36-річний уродженець польського Ополе виграв найпрестижніший турнір для збірних у складі команди Німеччини. Нападаючий.

Віталій МАРТИНЮК

×