неділя, 13 листопада 2016 13:12

Шевченко вчить нас радості
8

Учора збірна України з футболу перемогла Фінляндію – 1:0 і вийшла на друге місце у відбірковій групі до Кубку світу-2018. Це останній офіційний матч, проведений командою Андрія Шевченка у нинішньому році. 15 листопада ми зіграємо проти Сербії контрольний поєдинок в Харкові, а до "залікових" поєдинків повернемося 24 березня, коли протистоятимемо хорватам на виїзді.

Микола Несенюк про матч Україна - Фінляндія

Наша команда, вийшовши на поле у тому ж складі, що й у попередніх поєдинках, практично усю першу половину гри демонструвала "контроль м'яча". Дію, якій іспанський тренер Рауль Ріанчо два роки вчив гравців київського "Динамо", а тепер вчить футболістів збірної. Вона полягає у тому, що дев'ять із десяти атак команди мають завершуватися передачею cвоєму воротареві. Цим українці в Одесі і займалися із перших хвилин. Фінська команда була цим дещо здивована. Суперник думав, що господарі тиснутимуть на їхні ворота, проводячи атаку за атакою. А ми їх перехитрили – "атакуючи" ворота власні. Наприкінці першого тайму ледь не "доатакувалися" - капітан нашої команди Кучер помилився у передачі назад. Якби цю передачу перехопив не фін, а, скажімо, хорват, нам би точно забили. Загалом моментів, у яких ми мали дякувати, що проти українців грають лише фіни, було п'ять. Добре, що перед цим українцям вдалася єдина атака із точною передачею Коноплянки на Кравця, який влучив у порожній кут воріт. Чому таких атак було так мало, і вони закінчувалися у решті випадків неточними передачами загалом зрозуміло: нашим гравцям було не до того - команда вміло "контролювала м'яч". У черговий раз безрезультатним став вихід у стартовому складі Коваленка та Зінченка. Починаючи із червня, ця парочка вже сьомий раз поспіль виходить грати за збірну в офіційних матчах. За цей час жоден із цих "атакувальних" гравців не те що не забив, а й не віддав результативної передачі.

Автор: Євген Кравс
 

Можна продовжувати у такому стилі і далі. Можна дивуватися, чому наша команда граючи вдома проти заздалегідь слабшого суперника, знекровленого відсутністю семи основних гравців, не йшла вперед, а з останніх сил втримувала досягнуту перевагу в один м'яч. Але навіщо? Сказано ж - слід дивитися на світ радісно. Так, як це робить наш молодий тренер збірної.

Автор: Євген Кравс
 
Автор: Євген Кравс
 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Могли виграти з більшим рахунком" - Шевченко

У такому разі слід радіти тому, що ми перемогли дуже сильну команду. А потім ще раз радіти і ще раз. А також дякувати команді за стійкість і мужність. І жодних проблем, жодних запитань. А навіщо? Чому замість цього просто не радіти. Тим більше, що наступного приводу для радості, можливо, доведеться очікувати дуже довго. Хоча, чому, власне? Коли ми вже радіємо мінімальній перевазі у грі із Фінляндією, а перед цим раділи нічийним результатам із Ісландією та Туреччиною, то чому нам згодом не радіти поразці від Хорватії, якщо вона буде вже не зовсім розгромною?

Автор: Євген Кравс
 

До речі, тренер команди Фінляндії сказав, що Хорватія у нашій групі найсильніша і точно посяде перше місце. Не радісно якось сказав. Дивні ці фіни. Не вміють радіти. То нехай у нас повчаться. Бо ми усі як один у захваті від перемоги України над Фінляндією із рахунком - 1:0. Чи не так?

Зараз ви читаєте новину «Шевченко вчить нас радості». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути