Знаменитий французький біатлоніст Мартен Фуркад, який вп'яте поспіль став володарем Великого кришталевого глобуса, дав розгорнуте інтерв'ю, яке опублікувало видання sports.ru.
- П'ятий Великий кришталевий глобус поспіль, всі чотири особистих Малих кришталевих глобуси, чотири золотих і одна срібна медаль чемпіонату світу. Це, напевно, ваш найкращий сезон?
- Один з найкращих, безумовно. Я так пишаюся тим, чого досяг у цьому році, але мені пощастило мати так багато прекрасних сезонів за плечима, що складно сказати: "Так, цей найкращий". Але, звичайно, він один з найкращих, можливо, найуспішніший.
- Минув час, як ви бачите тепер свою невдачу в боротьбі за "Великий шолом" на чемпіонаті світу?
- Звичайно, я був трохи розчарований після змагань, тому що до останніх метрів вірив у цей "Великий шолом". Був смуток, ця ситуація мене засмутила, але я був такий радий своїй срібній медалі - я відчував себе так погано, що було дійсно важко, тому я дуже пишаюся цією медаллю. І головне. Я програв кілька красивих гонок, і це була одна з них. Я пишаюся, що був частиною цього. Вчора я дивився гонку на комп'ютері, і не було місця радості або розчарування, була гордість від участі в цій гонці, в цьому спортивному видовищі. І це та гонка, участю в якій я, напевно, пишаюся найбільше.
- Не дивлячись на те, що ви фінішували другим?
- Не дивлячись на друге місце.
- Дуже швидко в Естерсунді стало зрозуміло, що ви будете фаворитом. У ваші плани входило бути настільки кращим за всіх інших в цьому році і змусити всіх здатися?
- Мій план і моя програма тренувань були побудовані так, щоб зробити мене сильним на початку сезону. Мені потрібно бути сильним, щоб бути впевненим і стати ще сильніше. Так, я планував бути сильним, але я не планував змушувати інших здатися. Я просто займаюся біатлоном так, як потрібно для перемоги, і це все, на чому я зосереджений.
- Ви тільки що говорили про свої тренування. Як ви вважаєте, час, проведений вами цього літа в Норвегії, допоміг вам краще підготуватися до сезону психологічно й фізично?
- Думаю так. У минулому сезоні в мене був мононуклеоз, і я був виснажений, це був мій найгірший сезон за відчуттями. В цьому сезоні я почав повертатися, і я знав, що мені потрібно бути більш спокійним і розслабленим, якщо я хочу бути на кращому рівні. У минулому сезоні було так багато поздоровлень, я думаю, я через це підхопив мононуклеоз. В цьому році я був в Норвегії, в спокійному місці, зі мною була тільки моя дружина. Думаю, я був свіжішим в цьому сезоні.
- Ви робили щось особливе, щоб стати сильнішим в психологічному плані в цьому році?
- Ні. Я не працюю з тренером з психології, я просто працюю над собою на кожному тренуванні. Деяким потрібен такий тренер, щоб стати більш підготовленими і сильними. Але я знаю свої слабкості, і в мене багато слабостей, але я єдиний, хто їх знає. Думаючи про це на кожному тренуванні весь рік, я думаю, я можу з цим впоратися. Це мій найкращий спосіб психологічного тренування.
- Чи можете розповісти нам хоча б про одну зі своїх слабкостей?
- Запитайте в моєї дружини, вона багато зможе розповісти (сміється).
- Ви перемогли в Преск-Айлі, будучи одягненим в свій сотий жовтий біб. Чи був це найкращий для вас день в цьому сезоні?
- Не думаю, оскільки я вже був зосереджений на чемпіонаті світу і стримував емоції. Я не хотів сильно втомлюватися перед чемпіонатом світу і мріяв скоріше повернутися додому, щоб побачити дочку. Але я фанат спорту і фанат статистики, тому був радий приєднатися до рекорду Рафаеля (Пуаре, за кількістю перемог - Прим.) І отримати соту жовту майку.
- Отже, який же день в цьому році був кращим?
- Думаю, після спринту в Осло. Пішло так багато тиску. Я подумав: "Окей, тепер я відчуваю умиротворення - перемога в загальному заліку Кубка світу не так далека, і я вже виграв один титул чемпіона світу". Це була моя мета в цьому році, і я її досяг, в той день я відчув, що мій сезон склався так, як я хотів.
- Ви тільки що говорили про свою дочку і дружину, важко тепер їхати з дому, залишаючи маленьку дочку?
- Звичайно, набагато важче. Коли я вирішив стати батьком, я думав про це. У повсякденному житті це неважко - просто потрібно більше самоорганізації. Але коли ти їдеш з дому на кілька тижнів, як всі ми в біатлоні, це дійсно складно. Думаю, ситуація буде ставати все складніше в майбутньому. Вона буде рости і вимагати більше любові та уваги, присутності. Нам доведеться знайти спосіб бачитися так часто, як вона захоче, адже справа не тільки в мені, а в Манон.
- Ви сказали, що сумуєте за своєю дочкою, але надає вам батьківство сил?
- Так, ми часто говоримо лише про негативні сторони - бути в розлуці, бути нещасним без неї. Але як тільки я її бачу - це лише кілька хвилин у Skype - я про все забуваю. Це прекрасно. Навіть якщо я не можу бути вдома і бачити, як Манон росте, одні лише фотографії, які надсилає моя дружина, роблять мене щасливим.
- Нещодавно ви сказали, що ви кращий біатлоніст, ніж кілька років тому. Це тому що ви дорослішали і вчилися новому з кожним роком?
- Так, я став найкращим біатлоністом тепер, тому що в мене набагато більше досвіду, але також тому що після закінчення кожного сезону я знаходжу свої слабкі сторони. Я кажу: "Добре, це був мій головний недолік, що я можу зробити, щоб це виправити?" Думаю, здатність знайти рішення і позбутися від недоліків робить мене сильнішим з кожним роком.
- Ваш тренер зі стрільби, Зігфрід Мазе, сказав, що завжди шукає дрібниці, які можна поліпшити. Яка наступна?
- Ми робимо це разом. Що стосується стрільби, прискорення роботи на "лежанні" - це те, над чим я працював і хочу працювати ще. І, звичайно, більша стабільність у стрільбі стоячи. Ось два напрямки роботи над стрільбою.
- Безсумнівно, ви дуже сильний спортсмен. Але як ви вважаєте, ви могли б знайти, чому повчитися в інших людей, не рахуючи тренерів? Хтось міг би дати вам більше?
- Так. Я багато спілкуюся з іншими людьми, якщо вважаю, що вони можуть мені допомогти. Іноді я дивлюся на Симона Едера на стрільбищі. Він не мій тренер, але мені є чому в нього повчитися. Думаю, потрібно бути відкритим, допитливим і також розумним, оскільки треба фільтрувати інформацію. Якщо вбирати все, неможливо стати краще. Але якщо вибирати лише хороші поради та дивитися на "правильних" людей, це ще один спосіб стати краще, крім роботи з тренером.
- Ви можете собі уявити іншу роботу, пов'язану з біатлоном, після завершення кар'єри?
- Думаю так. Це вид спорту, який я люблю, з яким я присвятив своє життя. І я не можу собі уявити залишок свого життя поза біатлоном. Але, чесно кажучи, я не думаю, що буду тренером. Я занадто суворий до себе і не зможу вимагати стільки ж від інших людей. Тренерська робота не найкраще рішення для мене, і я не буду щасливий в цій ролі. Але в біатлоні ще стільки різних завдань, чому ні.
- Ви говорили про свою поведінку в біатлоні, про великі успіхи і славу. Який ще слід ви могли б залишити в своєму виді спорту?
- Я радий, що змусив дізнатися про біатлон більше людей, ніж було, коли я прийшов. Біатлон - зростаючий вид спорту. Я щасливий поділитися своїм видом спорту, своєю пристрастю. Те, над чим я найбільше працюю поза змаганнями - зробити біатлон більш популярним. Це те, чого я хочу, тому що я вважаю, що це гарний вид, він повинен бути більш доступним.
- Відпустка почнеться відразу після чемпіонату Франції?
- Ні, я поїду в Тюмень на Гонку чемпіонів 9 і 10 квітня. Потім у мене буде заслужений відпочинок у Марокко.
- Ви домінували в цьому сезоні, але кого ви вважаєте своїм найсильнішим суперником?
- Складно сказати, оскільки в грудні і січні це були різні люди, і на чемпіонаті світу теж була інша людина. Назвати тільки одного було б занадто "вузько", це було б нешанобливо до моїх опонентів. Але в цьому сезоні, думаю, це Сімон Шемпп і Йоханнес Бо. Це ті люди, яких я побоювався найбільше.
- Яка ваша наступна мета в біатлоні?
- Дуже складно сказати. Я вже так багато виграв. Я ніколи і не мріяв про таке. Мої пошуки в біатлоні тепер не націлені на результат. Я досяг усього, чого хотів, і займаюся біатлоном, тому що мені це подобається. Я отримую так багато емоцій від біатлону, від роботи біатлоніста, від життя біатлоніста. Тому складно сказати: "Окей, я хочу ось це", тому що я все це вже отримав. Я так робив до Олімпійських ігор в Сочі - говорив, що хочу бути чемпіоном світу, олімпійським чемпіоном, виграти Кубок світу, і працював заради цього. Але у мене все це є, і я не можу продовжувати думати, як раніше. Мені потрібно бажати поліпшення свого рівня і таких же успіхів, як у минулому, щоб отримувати такі самі або кращі емоції. Я не можу сказати, що мої наступні цілі в біатлоні - чемпіонат світу в Хохфільцені або Олімпійські ігри в Пхенчхані. Вони стануть частиною моїх відчуттів. Але я просто хочу стати настільки досконалим біатлоністом, наскільки зможу.
- Окрім медалей, глобусів і титулів, яке враження про себе ви хотіли б залишити в світі біатлону?
- Я отримав повідомлення минулого тижня, під час чемпіонату світу. Від друга, який розповів мені так багато про те, яким я був на цьому чемпіонаті. Він не говорив про медалі і результати. Він просто казав: "О, я був на трасі!" Або "О, я був поруч з журналістами!" Це мене дуже зворушило. Я так пишаюся тим, що я хороший спортсмен. Але час йде, і коли я закінчу, інший хороший спортсмен займе моє місце. "Так, він був хорошим спортсменом, але він був доброю людиною і багато віддавав", - якщо люди зможуть сказати це після завершення моєї кар'єри, я буду пишатися.
- Одного разу ви сказали, що як тільки досягнете певної точки у своїй кар'єрі, ви підете з біатлону. Цей план ще в силі?
- Ви говорите такі дурниці (сміється). Але якщо я сказав це, я не можу сказати, що це за точка. Я буду продовжувати до Олімпійських ігор в Пхенчхані, ця подія, через яку я дійсно хочу пройти в статусі спортсмена. Але я не можу сказати, що буде далі, чи буду я продовжувати. У глибині душі я хочу продовжити кар'єру і після Пхенчхана, можливо, ненадовго. Але коли я втомлююся і сумую за своєю дочкою, я думаю: "Цей спорт вже дав тобі так багато, можливо, пора піти". Я не знаю. Думаю, не зможу сказати до Пхенчхана, я не дізнаюся відповіді раніше.
2 
4166
Коментарі