Як і обіцяв, від Кубку світу із гірськолижного спорту переходимо до чи не найсмачнішого видовища, яке можна побачити в Альпах у різдвяно-новорічні дні. Мова звісно ж про Турнір чотирьох трамплінів, за змаганнями якого намагаюся спостерігати вживу вже шостий рік поспіль.
Змагання, яким цього року виповнюється 65 років, почалися на початку п'ятдесятих із місцевих аматорських стартів, які згодом стали головними для стрибунів з трампліну, а титул переможця яких цінується не нижче, а часом і вище, за світові та олімпійські звитяги. Формула турніру не змінюється: усі 65 років – спортсмени послідовно стрибають із трамплінів спочатку в німецьких Оберстдорфі та Гарміш-Патернкінхені, а потім в австрійських Інсбруку та Бішофсхофені. В залік йдуть усі стрибки. Переможцем стає той, хто виступив найкраще у підсумку.
За багато десятиліть кожен із стартів Турніру збагатився своїми традиціями та забобонами. Не змінюються лише дати – старт у Оберстдорфі після католицького Різдва, а фініш в Бішофсхофені у австрійське "свято трьох королів", яке припадає на 6 січня.
Нинішній турнір передбачався як двобій двох світових лідерів – словенця Петера Превца та німця Зеверина Фройнда. Але стрибки – це такі змагання, де нічого передбачити неможливо. З початку сезону у лідерів стрибки не пішли і на перше місце у рейтингу піднявся 17-річний брат минулорічного тріумфатора Домен Превц.
Але вже Оберстдорф перевернув усе догори дригом. Змагання, 30 тисяч квитків на які мінімальною ціною у 29 євро, вперше були продані заздалегідь (матч "Динамо" - "Шахтар" 12 грудня відвідала 21 тис. глядачів), виграв австрієць Штефан Крафт, який перемагав у турнірі позаторік. Другим був поляк Каміл Стох, третім- австрієць Міхаел Хайбок, а четвертим – ще одна 22- річна сенсація цього сезону -норвежець Даніель Танде. Сонячна погода та відсутність вітру, яка супроводжувала перший старт, збереглася і у Гарміш-Патернкірхені, де переміг вже Танде, а Стох та Крафт були другим і третім.
На цьому німецька, найбільш на мою думку колоритна, частина змагань закінчилася. Спортсмени переїхали до австрійського Інсбрука і там почалось. Вітер буквально здував стрибунів з гори, і увесь турнір опинився під загрозою. Організатори вирішили не переносити старти на завтра і зарахували за остаточний підсумок першу спробу, яку так-сяк провели. Як наслідок - усі лідери, крім Танде, опинилися поза подіумом. Вітер виніс туди випадкових "пасажирів" - норвежця Йохансена та росіянина Клімова. Добре, що не сильно відстав Стох, який перед останнім стартом йшов поруч із Танде.
Якби не вірність традиціям, заключні змагання турніру не слід було проводити у Бішофсхофені. На відміну від всесвітньо відомих центрів альпійського туризму, які завжди збирали і збирають на трибунах перших трьох змагань десятки тисяч людей, Бішофсхофен, назву якого я колись довго не міг запам'ятати, є крихітним містечком у регіоні Зальцбурга. Жодного ажіотажу та різномовного натовпу – на маленьких трибунах лише місцеві фанати та родичі учасників, які претендують на підсумкову перемогу.
Саме туди прибули із Норвегії батьки Даніеля Танде, який за усіма розкладами мав перемогти. Так все і було, але в останній спробі молодий стрибун занадто сильно відштовхнувся від "столу відриву" і ледь не втратив рівновагу на висоті у 50 метрів і швидкості під 100 кілометрів на годину. На щастя, спортсмен зумів приземлитися, але про перемогу вже не йшлося. Я давно буваю на змаганнях стрибунів з трампліну – цей ризиковий народ філософськи ставиться до невдач і радіє не лише своїм перемогам. Тож я вперше побачив, як спортсмен буквально ридав після того, як не став переможцем. Може, тому що мама була поруч?
А переміг поляк Каміл Стох. Олімпійський чемпіон разом із всією польською командою цього сезону поки що завжди серед перших. І привітати його навіть у непримітній долині Бішофсхофена знайшлося кому. Бо поляки нині всюди – хто цього не знає?
4 
4166
Коментарі