"Рібок", "Адідас", "Юниткредитбанк" — магазини й установи такі знайомі черкащанкам на бульв. Шевченка перебувають… поза законом. Справа в тому, що законні власники приміщення, акціонери-бабусі, колишні працівниці колишнього універмагу "Юність", протягом років не отримують за оренду власних приміщень жодної копійки.
1995 року орендне торговельно-виробниче підприємство "Юність" реорганізували в закрите акціонерне товариство. Перед його засновниками постало питання викупу приміщення магазину на пільгових умовах, передбачених законами України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", "Про приватизацію державного майна" для членів трудового колективу.
3 червня 1996 року загальні збори товариства одноголосно вирішили викупити приміщення магазину вартістю 2050000000 крб — 205 000 грн — та збільшити статутний фонд на суму вартості приміщення й розподілити акції пропорційно до заробленого карбованця.
Тут і починається чорна смуга для акціонерів "Юності". Ласий шматок у вигляді приватизованого приміщення намагається прибрати до рук директор Березін. Закономірно, що в травні 1998-го той самий Березін, який повернувся на роботу після засудження за привласнення коштів підприємства, продав належні йому акції громадянинові Забєлкіну, та переконав деяких акціонерів продати акції першої емісії Ігореві Пасічнику.
Після років поневірянь та нескінченних судових засідань завзяті бабусі досягли правди. З квітня 2010-го виконавчою службою розпочато виконання рішення Соснівського районного суду про повернення приміщень у законну власність. Але й досі рішення суду практично не виконано, тому що комерційний директор товариства "Юність" Ігор Пасічник і Віталій Дядченко усіляко перешкоджають власникам.
Віталій Дядченко не має у власності жодного проценту акцій товариства, проте отримує прибуток від суборенди. У приміщеннях магазину без отримання дозволів проведено реконструкцію. Договори оренди укладалися на близьких родичів Дядченка.
3 
1
Коментарі
5