Жителі сіл Остапівка та Комишня Миргородського району Полтавщини протестують проти зведення насосної станції на місцевому водосховищі. Упевнені, що без води водойма перетвориться на болото.

— Тут така красота, — каже 54-річний Олександр Литвин із Комишні. Він рибалить на ставу. Показує два щойно впіймані карасі. Кожен — близько кілограма. — Тут водяться лебеді, дикі качки, бобри, багато риби. Кожні вихідні сюди приїжджають із Харкова, Полтави, Києва. Ставлять палатки, по тижні оддихають. Усе ж пропаде без води. Наші криниці зміліють.

Остапівське водосховище має площу понад 200 га. Його створили 1985 року на місці річки Озниці й двох озер. Річку загатили, людей із найближчих будинків відселили. Зі ставу планували брати воду для поливу довколишніх 1 тис. га полів, однак задуму не реалізували.

Зараз землі довкола ставу орендує товариство "Агротех-Гарантія". Вони планують звести на озері насосну станцію й поливати поля. На них із наступного року думають вирощувати моркву, капусту, цибулю. Селяни протестують.

— Як ставок викачають, тут буде одне болото, — каже 75-річний Федір Капечун з Остапівки. Він живе поряд зі ставом. Пасе на березі гусей. — Коли тут річечка була, то літом вона пересихала, замість ставків дві калюжі було. А за 20 років став обмілів, по центру острів утворився. Качни воду — і все.

Проти будівництва насосної станції і підприємець 35-річний Олег Кавун. Він орендує став із 2007-го, розводить тут рибу. Договір уклав на 10 років.

— Я вчасно плачу за оренду, за червень віддав 1400 гривень. 70 тисяч гривень пішло на укріплення дамби, бо могло півсела затопити. А тепер це все можу втратити. Я не дам ніякого дозволу на будівництво станції. Хай у судовому порядку розривають зі мною договір і виплачують відшкодування.

Кавун упевнений: насосна станція зневоднить став.

— І зараз, наприкінці кожного літа територія Комишні обезводнюється. Вода цвіте, переходить на остапівську. Я пропонував "Агротех-Гарантії" замурувати дамбу і брати воду з  Комишні. Але їм того мало, та й річку Озницю треба чистити. За 100 днів поливу вони заберуть води стільки, що її рівень впаде на 3 метри. Влітку місцями тут така максимальна глибина.

Чиновники з райдержадміністрації кажуть, що став не обміліє. Його, мовляв, і створювали як резервуар для поливної системи.

— За старими розрахунками, які проводили одразу після створення, у сховищі було 5 мільйонів кубометрів води, — каже 61-річний Володимир Кириленко, головний інженер "Полтававодгоспу". — Якщо оперувати старими розрахунками на крапельне зрошення, то він не має обміліти більше, ніж на метр. Але ми не знаємо, скільки зараз у ставу води. Він не пройшов екологічну експертизу, не має проекту. Нас не запрошували на комісії, які розробляють проект зрошувальних систем. Не дають нам ні обсягів посівів, які планують поливати, ні обсягів забраної води.

Товариство "Агротех-Гарантія" обробляє 17 тис. га ріллі в Миргородському районі. Скільки з них планують поливати — не кажуть.

— Ми спочатку виготовимо водний паспорт і тоді буде ясно, скільки можна брати води з цього ставка, — пояснює 50-річний Олександр Трацько, генеральний директор "Агротех-Гарантії". — Але ціна поливної система обраховується в доларах цифрами із шістьма нулями. Коштує більше, ніж пару машин риби, яку запустили у ставок.

×