— Удвічі зросла кількість шахрайств в Україні порівняно з минулим роком. 19 тисяч афер зафіксували за перші три місяці 2016-го, — каже 43-річний Юрій Сулаєв, речник Полтавської обласної поліції. — Частково це пов'язано з війною. Почастішали дзвінки з окупованих територій. Телефонують і кажуть: ваш син у полоні, давайте гроші. Ні — розстріляємо. Із сином може справді не бути зв'язку.
Які шахраї орудують на вулиці?
— Назвав би їх акторами. Носять пенсіонерам пакунки з олією, гречкою, цукром. Ніби від якоїсь політичної сили. Просять заплатити 100 гривень. Людина йде розмінювати гроші. Напарник афериста дивиться, де вони лежать. Поки жертва розписується на якомусь документі, злодій забирає усе з її сховку.
Стали популярні афери під вибори. Чоловік прийшов у школу, назвався кандидатом у депутати. Мовляв, хоче перевести сюди свою дитину. Запропонував допомогу закладу — комп'ютери й інтерактивну дошку. Керівництво послало його додому до класної керівнички. "Депутат" нарозказував їй, що його політсила може дати і їй особисто холодильник за 3 тисячі гривень. У магазині такий коштує 7 тисяч. Жінка погодилася. Чоловік забрав у неї гроші, пообіцяв, що машина вже неподалік. І пішов начебто у невідкладних справах. Ніхто до вчительки не приїхав.
На вулицях часто можна зустріти шахраїв, які пропонують удвічі дешевшу побутову техніку. Розігрують із напарниками ситуацію, коли підходить ще хтось і претендує на такий вигідний товар. У людини пробуджується азарт. Вона перша платить гроші. "Продавець" кладе їх у конверт і просить відкрити вже в магазині техніки. Покупця відволікають, і шахрай швидко підсовує порожній конверт.
Чи реально повернути вкрадені гроші?
— Повного відшкодування не буває. Але варто звертатися в суд. Якщо в шахрая є нерухомість, суддя може її арештувати. Так потерпілим повертають хоча б частину. Або ж встигають заблокувати в банках потік крадених грошей.
Хто такий сучасний шахрай?
— Професіонал із високим інтелектом. Це людина, яка діє в знайомій їй сфері. Може бути колишній банківський працівник, який мав доступ до певних програм і баз даних.
Ці люди ввічливі. Мають позитивну енергетику. Хороші психологи. Їм довіряють. Ретельно обирають неуважну, втомлену, неагресивну жертву.
Найкраще афериста розпізнає правоохоронець або злочинець. Звичайній людині важко це зробити. Але маєте бути обачні й відчувати ризик. Пропозиція дешевого товару має насторожити.
Шахраї міняють свої схеми?
— Є шахрайства нового формату — в СМС-повідомленнях. Сповіщають, ніби ви виграли мільйон. Щоб його забрати, треба надіслати повідомлення у відповідь. Після цього просять повторити процедуру. Але мільйон ніхто не отримує. Якщо надходять подібні СМС і просять у відповідь відправити повідомлення вартістю 7–10 гривень, — це шахраї.
Також популярним став виграш автомобіля. До нас прийшла молода пара зі сльозами. Отримали СМС, що вони тепер власники "Деу". Було й посилання на сайт, де повідомляли, що вони — переможці якогось конкурсу. Їм пообіцяли пригнати машину зі столиці, якщо сплатять за страховку і бензин. Потім — за відрядження для водіїв. Згодом написали, що машину доставили за адресою, але в інше місто. Тому знову треба перерахувати кілька тисяч на бензин. Врешті люди віддали 30 тисяч, але машини не дочекалися. Визирнули у вікно — немає. Шахраї подзвонили їм і познущалися: "Вітаємо, ви заслужений лох".
У телефонних розмовах діють старими методами. Кажуть, що з кимось із ваших рідних щось трапилося. Терміново потрібні гроші. Просять покласти на картку чи навіть приїжджають додому.
Де беруть телефонні номери?
— Частину — через дітей у соцмережах. Там часто вказують номери батьків. Це взагалі прямий спосіб відстежувати спосіб життя родини. Можна дізнатися, чи багаті, куди літають відпочивати і чи будуть удома.
Більшість дзвінків — із в'язниць. Засуджені прикидаються поліцейськими, слідчими, лякають, що син чи донька потрапили в халепу. Знають, як правильно говорити, бо мають досвід спілкування з правоохоронцями. Номери набирають навмання. Один шахрай зателефонував майже сотні людей, змінював лише останні цифри.
Хто найбільше страждає від таких злочинців?
— Пенсіонери. Недавно бабуся після дзвінка невідомого віддала 37 тисяч гривень за когось із родичів. Науковець на пенсії ледь не відправила 20 тисяч за сина. З чоловіком прийшли до терміналу. Він подає гроші, вона — кидає. Вже поклали 8 тисяч, коли подзвонив син-студент. Із ним все гаразд, був на парах.
Треба, щоб діти постійно пояснювали старим батькам такі небезпеки. Мають завжди бути з телефоном і швидким набором.
Чи стало безпечніше біля банкоматів?
— Пристрої зчитування інформації з карток, які злодії чіпляють на банкомати, відходять у минуле. Нині можна зустріти людину, яка спостерігає неподалік банкомата. Це зазвичай наркомани, алкоголіки чи компанія підлітків, яким потрібні гроші. Побачили, що ви їх зняли, нападають і тікають.
На банківські афери зараз найчастіше попадають люди з кредитками, які мають від двох до 15 тисяч гривень на рахунку. Там завжди є кошти. А на зарплатній — може і не бути. Шахраї це зрозуміли. Дзвонять як працівники банків. Ніби уточнити паспортні дані, пін-код, номер картки. Це 100-відсоткова афера. Бо фінустанови не дозволяють дізнаватися таку інформацію в клієнтів по телефону.
7 тисяч телефонних дзвінків зробили шахраї 2016 року, за даними Асоціації членів платіжних систем "ЕМА". Найчастіше аферисти називаються працівниками банків. Середня сума вкраденого — 5 тис. грн. Найбільше — 50 тис. грн — виманили по телефону в 79-річної жінки із Закарпаття. Її син живе в Росії. Матері повідомили, що він потрапив у аварію і потребує грошей, аби все залагодити. Тільки через п'ять днів дізналася, що з сином все гаразд.
5,5 мільйона гривень у квітні цього року переказали шахраї на банківський рахунок благодійної організації, що допомагає онкохворим у Львові. Картку викрали. Поліція відстежила потік грошей і повернула їх власникові.
6 
35413
Коментарі