Понад півсотні вкладників кредитної спілки "Турбота" вважають себе ошуканими. Вимагають повернути внески з відсотками — близько 25 млн грн. Керівництво, яке не віддає грошей, називають злодіями.

"Турботу" створили 13 років тому при Міжнародній організації "Жіноча громада". Вона давала кредити під 40–45% річних, брала на депозит під 18%. Очолила її Галина Жулинська — дружина Миколи Жулинського, академіка, колишнього народного депутата і віце-прем"єра.

— Жулинські були запорукою стабільності, — каже 60-річний В"ячеслав Прилюк, екс-завідувач кафедри Інституту міжнародних відносин університету ім. Шевченка. — Миколу Жулинського вважали моральним гарантом, тому охоче несли гроші. Вкладниками стали літератори, науковці, професори, художники, артисти. Спілка набирала обертів.

Наприкінці 2008-го країну охопила економічна криза. Вкладники почали вимагати віддати заощадження. Однак керівництво організації гроші не повертало.

— Ситуація склалася така, як і в банках, — розповідає В"ячеслав Дмитрович. — Торік кредити перестали видавати повністю, а заяв на повернення було вже на 7,5 мільйона. 7 березня 2009 року ми провели загальні збори. Розбиралися, чому ситуація стала критичною. Спілка фактично була неплатоспроможною. Створили комісію. За три місяці перевірки зрозуміли, що "Турбота" — це класична піраміда. Відсотки і депозити віддавались за рахунок нових вкладників.

Комісія виявила чимало порушень у роботі.

— За останніх три роки знайшли близько сотні фіктивних кредитів, — продовжує доцент. — Значна їх кількість були оформлені лише на комп"ютері, самі документи відсутні. На багатьох був підпис Жулинської і головного бухгалтера, а отримувача — ні. За актом перевірки приблизний збиток — 25 мільйонів гривень.

Микола Григорович каже, що не знав, чим займається дружина

9 грудня зібралася спостережна рада "Турботи". Галина Жулинська назвала те, що сталося, особистою помилкою. Написала розписку: "Зобов"язуюся повернути 8,6 млн грн протягом 24 місяців, оскільки є єдиним винуватцем ситуації, що склалася у кредитній спілці. Дозвіл сім"ї на відчуження майна отримала. Розпис повернення майна буде надано після вивчення можливості продажу нерухомого і рухомого майна до 30.12.2009 року".

— До 30 грудня ніхто нічого так і не отримав, — говорить Прилюк. — Я сам втратив більше півмільйона гривень. Окрім фіктивних договорів, Жулинська ще й знімала гроші з депозитних рахунків. Сама писала в документах, що повертала їх.

Миколу Жулинського попросили повідомити, що він дозволив продавати дружині. Відповіді не отримали.

— Ми повідомили міністра закордонних справ, Держкомкордон, — продовжує В"ячеслав Прилюк. — Щоб вони знали, які борги мають Жулинські перед людьми. Це на випадок, якщо ті захочуть виїхати.

До розмови долучається 53-річний поет Василь Герасим"юк, лауреат національної премії ім. Шевченка. Він теж вклав гроші.

— Найбільше розчулює позиція Миколи Григоровича, — каже Герасим"юк. — Він каже, що не знав, чим займається дружина. Дуже неприємно. Вся його духовність виявляється порожньою риторикою.

Із Галиною Жулинською вдається поспілкуватися після п"яти днів телефонних дзвінків.

— Вистачить з мене і чотирьох перевірок. Перевірки газетою я не витримаю, — зітхає. Однак погоджується відповісти на запитання. — Лише тому, що ви спілкуєтесь справжньою українською мовою.

Вкладники кажуть, що не повертаєте 25 мільйонів гривень.

— Вкладник хоче своє зараз, сьогодні. А я можу дати? Ні. Звичайно, я винна. Та моя діяльність мало чим відрізняється від діяльності 300 кредитних спілок із 800, які зараз стоять на грані кризи.

До яких незаконних операцій ви вдавалися?

— Я видала своїм партнерам кредит під заставу квартири, в якій виявилося троє дітей. Законно це? Ні. Що не випадок, то він такий. Таке є у кожному банку, в кожній кредитній спілці. Тепер ці люди не можуть повернути кредитів. Приміром, хлопець, який у мене брав шостий кредит, загинув за кермом. Ми боремося, щоб ту позику повернули. Але мама не хоче продавати куплений за кредит будинок.

Ви збираєтеся продавати своє майно?

— Так, мусила написати зобов"язання. Пояснювала: ну як я можу розрахуватися, якщо отакі кредити не повернуться. Про дітей це один випадок. Але море інших, у яких кредит, може, повернуть, а може, й ні. Якби спілка працювала, кредити повернули б за кілька років. Але нам не дають працювати. Нам потрібне рефінансування. Видайте нам кредит як банкам, і ми будемо далі працювати.

Ви оформляли фіктивні договори?

— Я не знаю, де вони знайшли ті договори. Нехай людина, яка скрізь пише листи про системні порушення фінансової дисципліни, далі пише. В неї одна мета — посадити. Хоча я не знаю, чого таким чином доб"ється. Його депозит все одно ж треба повертати.

×