— Діма вже не витримував цієї брехні, нерви здали. При зрості метр вісімдесят схуд до 65 кіло, потрапив у лікарню. Сказав, що не винен, сидіти не буде — і втік, — плаче 52-річна Ольга Бачинська із міста Нововолинськ на Волині. У березні зник її син 30-річний Дмитро. Нововолинський міськрайсуд оголосив йому вирок — 5 років ув'язнення за збитого пішохода 32-річного Андрія Александрова. Зобов'язав виплатити 80 тис. грн компенсації матері загиблого.
Дмитро жив із батьками у Нововолинську. Готував до продажу уживані автомобілі. 11 квітня 2011 року на виїзді з Нововолинська наїхав на Александрова своїм мікроавтобусом "Фольксваґен".
— Це було о десятій вечора, — згадує 52-річний Василь Бачинський, батько Дмитра. — Темно, ліхтарі не світили, на вулиці була страшенна злива. Діма їхав кілометрів 60–70 на годину, більше не міг. Андрій вискочив на дорогу з-за зустрічного автобуса "Неоплан". Син ударив його і наїхав. Зразу викликав міліцію, швидку, подзвонив нам. Ми кажемо: "Спасай його сам". Діма відтягнув Андрія на узбіччя, намагався щось зробити, але лікарі констатували смерть.
Міліціонери повезли водія і пішохода на обстеження. Алкоголь виявили тільки в загиблого. Порушили кримінальну справу.
— Александров був дуже п'яний. За хвилину перед тим поставив свого "Мерседеса" в гаражному кооперативі. Заїхати в гараж не міг, то кинув надворі. Сторож свідчив, що Андрій говорив дуже нерозбірливо. Побіг через дорогу додому, — розказує мати Дмитра. Показує протокол з місця аварії. — Слідчі зробили експертизи, відтворення. Видали Дімі висновок, що в його діях нема складу злочину. Він не мав технічної можливості уникнути аварії. Діма заспокоївся.
За 2 місяці кримінальну справу відновили, Дмитра викликали на черговий допит.
— З того допиту Діма вийшов весь блідий, — продовжує Ольга Миронівна. — Каже, призначили нову слідчу. Вона била кулаками по столу і кричала: "Посаджу!" Ми заспокоїли його, бо були впевнені у правоті. Адвоката не наймали. Як побачили справу — жахнулись. Все переписано по-новому. У протоколі огляду місця аварії вже значиться "обочина", у протоколі огляду тіла — зовсім інші поранення, хоч Александрова ніхто не ексгумував. Суд дав 5 років.
Андрій Александров був єдиним сином Галини Александрової. Жінка виховувала його сама, чоловік помер.
— Ми пішли до неї. Раз уже Бог звів наших дітей на дорозі, то мусіли поговорити. Але Галя мовчки випхала мене з хати. Прокляла всіх наших родичів, навіть тих, які ще не народилися. Нам зрозумілий її біль, але ми хотіли допомогти, — каже Ольга Бачинська.
Зараз Галина Александрова в Італії.
— Хто постраждала сторона — я чи Бачинські? — каже вона. — Дмитро забрав життя мого єдиного сина, який три дні не дожив до 33-річчя. Він зробив страшний злочин, має відповідати. А в нього навіть співчуття нема. На другий день після аварії прийшов у МРЕВ. Заявив, що ніхто нічого не доведе, бо там були тільки він і Андрій. Бігав по місту і казав, що вже за все заплатив. Суд ішов цілий рік, було 24 засідання. За весь цей час Бачинські не вибачились. У них нема співчуття до матері, яка втратила єдиного сина.
3 
1
Коментарі