— У дитини ні єдиної вцілілої кісточки. Відбиті почки, челюсть. У моргу медексперт сказав: "Дитя не мучилося. Померло миттєво", — розповідає 34-річний Віктор, дядько 4-річної Тетяни Коваль із села Павлівка Калинівського району на Вінниччині.
6 серпня її збив місцевий Олег Браніцький, 20 років. За кермом "Мітцубісі" повертався з дня народження родички. Попереду "Мерседесом" їхав його батько Юрій.
— Таня із сестрою Дашою, якій 7 років, узяли в хаті карти й мали віднести дідусеві через дорогу. Крикнула: "Не йдіть". Наче щось відчула. Даша зупинилася, а Таня пішла. Стала бігти за нею, раптом чую — удар. Дитина лежить серед дороги. Схопила її на руки. Та вона вже не дихала, пульсу не було, — розповідає мати 29-річна Світлана Коваль.
Водій з місця аварії втік.
— Бачив, як дитину відкинуло ударом метрів за 20. Одні кинулися до неї, а ми з хлопцями "Ладою" догнали того мажора. Кажу: "Олєг, що ти зробив?" Він: "Нічого". А в нього фара розбита. Зрештою зізнався. Боявся вернутися до скаліченої дитини. Думав, люди заб'ють. Але таки розвернувся і приїхав, — розповідає місцевий 35-річний Максим Конніков.
Поліцейські приїхали за годину.
— Ми просили зробити водієві тест на алкоголь. А вони: "Нашо те освідування, якщо йому нічо не буде", — говорить Роман, сусід Ковалів. — Люди повиходили на дорогу. Олег завжди літав по Павлівці, що аж мотор у рознос ішов. Тої ночі благали його сім'ю виїхати з села, щоб більше не портили життя.
Олег Браніцький — студент. Його батько Юрій керує обласною інспекцією сільського господарства. Дід Юрій Олексійович був головою Калинівської райради попереднього скликання.
— Експертиза показала, що водій був тверезий. Визначаємо швидкість машини в момент аварії. Та вже зараз можемо сказати — перевищення було. Люди вимагають його затримати. Та для цього треба докази, — каже начальник відділу слідчого управління обласної поліції 42-річний Олександр Тютюнник.
Тетяну Коваль поховали 8 серпня.
— Зранку прийшли батьки та баба Олега. Просили вибачення, гроші й помощь предлагали. Баба сказала, що онук не винен. Так получилося, — каже Світлана Коваль. — Мати Олега, Катя, була колись людяна жінка. Розкіш її з'їла. Тримають ферму, ставок. На нього нікого з села не пускають. Пішли діти купатися, а охраннік вигнав, бо Катя туди їде. Люди бояться їхню родину.
— Олегові все може зійти з рук. У них зв'язки. Родичі всьо зроблять, щоб його витягнути. Але ми цього не допустимо, — додає Віктор.
Батько дівчинки був на заробітках у Польщі. Поїхав уперше, мав повернутися 12 серпня.
— За два дні до смерті донечки наш собака страшно вив, — згадує Світлана. — Даша замкнулася у собі. Бачила, як сестра загинула.
2 
35413
Коментарі
2