Донька привезла з Мінська кілька шоколадних батончиків під назвою "Коленька". Не знаю, чи то збіг обставин, чи, може, тамтешні кондитери вирішили й справді ось так приподобатися місцевому класику, що має сина з таким ім'ям. І не просто має, а, кажуть, готує собі у спадкоємці.

Не так давно він подався з цим хлопчиком до Венесуели — провідати іншого класика. І запевнив його, що білорусько-венесуельська дружба стоїть на міцних підвалинах, бо Колєнька через 20-25 років цю боговгодну справу, безумовно, продовжить.

Він попросив записати йому менший відсоток, аби клятий Захід не звинувачував його у фальсифікаціях

Родинні підвалини — це, власне, все, на що касики можуть розраховувати. А тому й наш касик робить одного сина депутатом, другого — мільйонером. Проте їм замало спадкоємців на золотих унітазах, хочеться ще й усенародної шани. Через те вони час до часу проводять так звані "вибори", на яких здобувають майже 100-відсоткову перемогу. Білоруський, щоправда, набирає лише 80%, але це виключно через скромність. Бо, як він заявив після чергового шоу, насправді за нього проголосували значно більше, проте він попросив записати йому менший відсоток, аби клятий Захід не звинувачував його у фальсифікаціях.

Наш касик, схоже, рухається в тому самому напрямку. Тож я не здивуюся, коли десь року 2020-го йому принесуть результати з показником 99,99%. А він, як у відомому анекдоті, дасть прочухана своїм підлеглим. "За що?! — заволають ті. — Адже проти вас, богорівний, проголосували лише 453 виборці!" — "Я хочу знати імена всіх 453!" — грізно вигукне він, шпурляючи у підлеглих пантофлею зі страусячої шкіри.

Це буде пізніше, а поки що — готуймося поїдати батончики донецької кондитерської фабрики під назвою "Сашенька". Або "Витенька".

Обговорючи смакові переваги хрону над редькою.

×