понеділок, 08 жовтня 2012 17:01
Микола Рябчук
Микола Рябчук
Микола Рябчук

Країна мрій

У Києві, я помітив, бувають місця, де з'являється зовсім інша публіка — інтелігентна, привітна, з нормальною українською. Без кошмарного суржику, що тужиться бути російською і без іще кошмарнішої російської, що тужиться бути справжньою, пускаючи натомість на кожному кроці півня, як у поганій опері. То невитравне "г" замість "ґ" ("я єму гаварю"), то "с" замість "из" ("я с Кієва"), а то й узагалі яке-небудь фантастичне слівце на кшталт "ихняя".

Інший Київ з'являється рідко — то на якійсь імпрезі у "Могилянці", то — на щорічному фестивалі "Країна мрій". А то, як ось зовсім недавно, — на книжковій виставці в "Арсеналі". Він виринає раптово, немов Атлантида з примарних глибин. Як щось, що було чи принаймні могло би бути, — міражне видиво нереалізованого майбутнього: європейського, гідного, привабливого, непровінційного.

Замість сумлінно вирощувати буряки — аборигени пишуть книжки

А тоді так само раптово зникає — під шаром совкового хамства, бруду, підмосковного кітчу й місцевої мовної недорікуватості. І доводиться довіряти лише соціологам, які стверджують, що більшість киян таки хочуть до Європи, а не до Євразії, хочуть бути радше зі Львовом, ніж із Донецьком. І що вдома вони таки розмовляють по-українськи, причому третина — постійно.

Цей інший Київ залишається майже невидимий, і якщо дуже хотіти — можна ніколи його не побачити. Тому мене зовсім не здивувала випадково почута на "Арсеналі" репліка: "И откуда они столько украинских книг понабирали?".

Аборигени, виявляється, ще й пишуть книжки — замість сумлінно вирощувати буряки, замітати київські вулиці та класти цеглу в пентхаусах для білих людей. Але я знаю, що Атлантида існує. І що вона рано чи пізно знову випливе з глибин. Треба лише дожити до наступної країни мрій.

Зараз ви читаєте новину «Країна мрій». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

39

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

06.11.2010 21:15:00ukrainer94.145.239.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Не вгамувати і не повернути назад, коли розсильна розносила повідомлення. Проте, як хвилював закохану душу поставлений голос зв\'язкової на всей переговорний пункт: \"Пройдіть в другу кабінку\",\"Ваш абонент не з\'явився\", \"Ваші 3 хв. скінчились\"
06.11.2010 21:14:58ukrainer94.145.239.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Не вгамувати і не повернути назад, коли розсильна розносила повідомлення. Проте, як хвилював закохану душу поставлений голос зв\'язкової на всей переговорний пункт: \"Пройдіть в другу кабінку\",\"Ваш абонент не з\'явився\", \"Ваші 3 хв. скінчились\"
06.11.2010 21:14:52ukrainer94.145.239.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Не вгамувати і не повернути назад, коли розсильна розносила повідомлення. Проте, як хвилював закохану душу поставлений голос зв\'язкової на всей переговорний пункт: \"Пройдіть в другу кабінку\",\"Ваш абонент не з\'явився\", \"Ваші 3 хв. скінчились\"
06.11.2010 21:13:08ukrainer94.145.239.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Не вгамувати і не повернути назад, коли розсильна розносила повідомлення. Проте, як хвилював закохану душу поставлений голос зв\'язкової на всей переговорний пункт: \"Пройдіть в другу кабінку\",\"Ваш абонент не з\'явився\", \"Ваші 3 хв. скінчились\"
05.11.2010 13:58:10Hans - ukrainer80.57.194.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Мета технч. прогресу – це, в кінцевому підсумку, скорочення часу на досягнення чогось. Виграш цього часу означає необхiднiсть його використання - ритм життя стає бiльш насиченим. А це, на жаль - постйне зростання проблеми вибора (читай – стресу!). Проте нас не вгамувати...(((
05.11.2010 12:29:21ukrainer94.145.239.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Класно, Андрію! Мою маму завжди дратував мій вирваний із м\'ясом ґудзик. Для чого людині автівка? Щоб кататися чи їхати у справах? Для чого інтернет? В данському поштовому відомстві спостирігають чималі скорочення. Люди припинили писати листи, читають газети, спілкуються через інтернет, де ще і \"побачитися\" безкоштовно можуть. А, чому б і ні?.
04.11.2010 15:48:59Hans80.57.194.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
На 11 Читати, авжеж, \"заЛучення\"! )))
04.11.2010 15:47:22Hans (Amsterdam) - ex-robot(овi) 80.57.194.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
За клас. визначенням, людина - це СОЦIАЛЬНИЙ звiр i постiйне зaдучення ВСIХ нашiх органiв почуттiв в нашiх ДIЙСНИХ контактах iз нам подiбними КОНЧЕ необхiдне. Без цього - хвороби, дeпрeсiї й СОЦIАЛЬНА смерть, що суто бiологiчне життя пiсля неї вже не має значення)..Хоча може ВОНИ видумають iнтернетний запах? )))
04.11.2010 15:06:36ex-robot193.104.208.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
а що вже говорити про віртуальний секс? тисячі юнців просиджують свої дні перед порносайтами, не знаючи, що таке жіноче реальне тіло і груди.Порносайти - це зло, розгубленість сучасного обивателя перед засиллям новин та інформації - це зло, онлайн ігри - це зло, тупі інтернетівські приколи і тупі демотиватори - це зло. Вихід один - фільтрувати і дозувати реальне і віртуальне.
04.11.2010 14:47:38Hans80.57.194.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Ех, зачепив таки автор!... Iнтернет - як найбільше зло сьогодення?..((((
Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути