Близько 400 полтавців пройшлися траурною ходою в пам'ять жертв голодомору по центральній вулиці міста — Жовтневій. У руках люди несли свічки та букети з колосків пшениці. На відміну від минулого року — натовп не викрикував гасла, не було транспарантів.
"Цього року вдвічі менше людей, ніж минулого. Важко і сказати з чим це пов'язано. Думаю, люди просто затуркані. Ситуація в країні важка, страшно. Може якихось провокацій бояться. Хоча у нас в місті їх зроду не було", - розказав учасник ходи 54-річний Микола Литвинчук.
Найбільше серед учасників ходи було пенсіонерів, молоді — у кілька разів менше.
"Нашим одноліткам просто ще в голову не увійшло розуміння того, що відбувається в країні. Так і продовжують гуляти, пити. Звісно і їх зрозуміти можна, але є такі моменти і такі акції, коли треба все особисте відсунути на другий план. На жаль у більшості не виходить", - розповів 19-річний Микола.
Хода продовжувалася близько 10 хвилин і закінчилася біля Свято-Успенського кафедрального собору Київського патріархату. На порозі храму люди залишила свічки та лампадки, йшли на поминальне Богослужіння. Його провів Архієпископ полтавський і Кременчуцький Федір.
"Дякую, що прийшли і пом'янули померлих людей через голодомор. Це страшний злочин комуністичного режиму. Комуністи хотіли знищити український народ, бо нас на той час було 85 мільйонів, а це більше за росіян. Однак втративши мільйони людей українці вистояли. І зараз ми доводимо, що любимо рідну землю і готові віддати за неї життя. Хай Господь вас усіх благословляє і допомагає всім нам", - сказав Федір у проповіді після Панахиди.
Після служби частина полтавців вирушила до міської філармонії де пройшов літературно-музичний захід - "Не загаси свічу".
Коментарі