У середу, 16 квітня, у Львівському національному університеті ім. Івана Франка зібралося півсотні кримчан, який захотіли залишитися громадянами України. Обговорювали, як жити далі, де шукати роботу.
"Багато людей просто не знають, куди йти і що робити. Дехто приїхав без документів, їм потрібна допомога юриста, - каже Тімур Баротов зі Севастополя. - Інколи питають, чи треба їхати у Крим писати відмову від російського громадянства. Заявляти, що хочуть залишитися громадянами України. Кажу: нічого не треба писати. Ви були українцями, ними й залишилися. Якщо пишете відмову, значить, визнаєте, що Крим законно належить Росії".
Сідають в аудиторії №114 на першому поверсі у головному корпусі університету. У Львові кримчани створили організацію "Кримська хвиля", в інтернеті розробили свій сайт. Там шукають інформацію про медичну допомогу, житло, роботу. Учасникам зібрання роздають анкети, в яких ті записують свої проблеми. На сьогодні в області проживають півтори тисячі кримчан. Із них 600 осіб – діти і підлітки.
"Люди у Криму були пасивні, їх довели до стану зубожіння. Дехто думав, що з Росією буде краще, і свого домоглись, були активні. Інші, хто чекав на краще життя, були пасивні і дочекались окупації Росії. Я не знаю російських законів, там у мене земля, а щоб її оформити, я маю прийняти російське громадянство, щоб дитина отримала атестат – потрібно прийняти російське громадянство і паспорт", – розповів кримський татарин Арсен Рамазанов.
Рамазанов з родиною мешкає у селі Струтин Золочівського району Львівської області. Мешкає у приватному будинку, працює в підприємця. У Красногвардійському районі у Криму у нього залишився будинок, земля, господарство. Сім'я займалась фермерським господарством.
"У людей, які отримали в області тимчасовий притулок, низка проблем, починаючи від житла. Багатьох прийняли на певний термін – місяць-два, тому нам доводиться шукати інше місце, - каже організатор "Кримської хвилі" Оксана. У Криму жінка залишила бізнес. Планує все продати і оселитися у Львові. - У кримчан заблоковані банківські картки і вони без грошей. Вагітні жінки не отримують соціальних виплат. Діти, які досягли повноліття, мають проблеми з отриманням паспортів. Є проблеми з працевлаштуванням, неможливо перевести бізнес із Криму у Львів. Кримчани не можуть виписатись, бо, кажуть, втратять нерухомість.
Оксана пропонує кримчанам у межах Львова облаштувати мікрорайон. Закликає, аби усі переселенці трималися разом.
"Ми не повинні розпорошуватися — там татари, там не татари. Лише вкупі досягнемо успіху, - веде далі Оксана. - Тоді зможемо задуматися про спільний бізнес. Можливо, буде "якесь кримське село", де будемо розвивати зелений туризм. Чи придумаємо другий бізнес. Зараз вирішуємо нагальні потреби — отримуємо гуманітарну допомогу. Там одяг, памперси".
На зустрічі нагадали про те, що Кабмін має створити відомство на кшталт Міністерства Криму - державне управління з питань тимчасово окупованої територій. Воно має займатися проблемами тих, хто змушений переселитись.
На Львівщині кілька десятків кримчан працевлаштувались, 9 осіб отримали статус безробітних. Прибули у Львів кримські офіцери, з них п'ять лікарів.
2 
35413
Коментарі
1