Україна перебуває у трійці світових лідерів за рівнем корупції. Поряд із нами — Колумбія та Бразилія із засиллям криміналітету. Вийти з цього замкненого кола можна, якщо почати системні зміни у владі, водночас слід викорінювати згубну звичку давати хабарі. Про шляхи виходу України з корупційної пастки розмірковує Тарас Кутовий, голова наглядової ради всеукраїнської громадської організації "Спілка спасіння села", кандидат у народні депутати України по виборчому округу №151 від партії "Удар" Віталія Кличка".
— Корупція — злочин, негативне системне явище, в основі якого є три складові. Перша — створення умов для неї, друга — існування ментальності, що підштовхує на злочин, третя — відсутність відчуття невідворотності покарання. Держава створює такі умови, що в кінцевому результаті змушують давати хабарі. Українці настільки звикли до стосунків із посадовцями через гроші, що викорінити цю систему можна лише різко та рішуче. Злочини, пов'язані з корупцією, не повинні мати терміну давності. Крім того, люди, причетні до корупційних злочинів, ніколи більше не повинні працювати на владних посадах.
Що можна зробити, щоб у чиновника не було бажання брати хабар?
— Перш за все — це усвідомлення того, що покарання за злочин невідворотне і суворе. Також людина повинна мати високу зарплату. Чиновник боятиметься втратити хорошу роботу за цих двох умов. До корупційних дій штовхає також те, що людям нема за що жити. А ще має бути рівна відповідальність для всіх, бо карають вибірково: когось за 100 доларів, а того, хто краде мільйонами, відпускають. Він може відкупитися і тому не боїться нічого. Це стимулює до подальших зловживань: наскладати якнайбільше грошей, щоб було чим відкупитися від тюрми.
Із чого варто почати викорінення хабарництва?
— Передусім, максимально спростити процедури в державних органах, вони мають бути доступні та справедливі для всіх. Потрібен чіткий розподіл законодавчої, виконавчої та судової влади. Сьогодні виконавча влада в особі президента контролює фактично все. У той же час від прокуратури залежить величезна кількість питань. Майже всі звернення, які надходять у громадські приймальні "Спілки спасіння села", підпадають якраз під контроль прокуратури. Бюджет на утримання цієї структури постійно зростає, то мала б бути покращена й якість прокурорської роботи. На жаль, цього не відчуваємо, тому напрошуються певні невтішні висновки.
Як можуть боротися з корупцією звичайні люди, які звикли віддячувати за послугу невеликими подарунками — шоколадкою, пляшкою коньяку?
— У приватній клініці у вас ніхто такого подарунка не візьме. Там усі мають достойну зарплату, а за таку подяку можуть залишитися без роботи. Є проблема і в тому, що люди, даючи хабар, бояться, що без нього їм не нададуть якісну послугу. Вважаю, що хабарі зникнуть не тільки тому, що їх не братимуть, а й тому, що не даватимуть.
Чи є корупцією випадки, коли під виглядом доброї справи батьків учнів змушують робити ремонти, купувати техніку, обладнання для освітніх закладів?
— Якби ремонти робили державним коштом і купували оргтехніку, не треба було б нікому на це скидатися. Мені шкода директорів, завучів і викладачів, бо це інтелігентні люди, яким неприємно все це робити. Через те, вважаю, просто треба забезпечити освіту належним чином, і ні в кого не буде потреби просити.
Як бути з молоддю, що вже встигла набратися звичок чиновників, звикла жити в корумпованому суспільстві?
— Ментальність треба формувати з дитинства — проводити тематичні конкурси малюнків, творів, у яких діти описували б своє розуміння хабарництва. Змалечку треба вчити, що це погано, це зло. Із дитинства треба прищеплювати розуміння справжніх людських чеснот.
Повсюдно люди говорять, що вони зневірилися в можливості змін. Але з таким підходом, напевно, жити не стане краще...
— Зневіреність точно не приведе до результату. Тільки довіра і бажання змін можуть виправити обставини. Ніхто цього не зробить, якщо громада — пасивна. Її не врятує жоден чиновник чи депутат, якщо люди не братимуть посильної участі в житті села чи райцентру. Але якщо громада на місцях знає, чого хоче, народний обранець може бути її голосом, руками, мізками, активною складовою будь-якої позитивної громадської позиції. Якщо люди мовчатимуть, представник у владі просто не зможе відреагувати на їхні проблеми, він їх елементарно не знатиме. Тому дія починається з кожного громадянина, і в боротьбі з корупцією також.
1 
1
Коментарі